Лікарі рятують життя дітей, потерпілих унаслідок вибухів у зоні АТО. Фото з архіву "Сегодня"
5 листопада в Донецьку сталася жахлива трагедія: на стадіон школи №63 впав снаряд. У результаті – двоє загиблих і четверо поранених, всі – у віці від 11 до 21 року. Цей скорботний випадок – вже другий на Донбасі, коли від військових дій страждають діти.
Трохи більше місяця тому, 4 жовтня, у Зугресі Донецької області підлітки підірвалися на нерозірваній касетній бомбі, яка перебувала в кар'єрі біля занедбаного заводу. Тоді також загинуло двоє хлопців, а ще троє отримали серйозні каліцтва. Серед тих, що вижили – 14-річний Андрій Босенко. Хлопчик серйозно травмований і до сьогодні перебуває у важкому стані під опікою лікарів донецької обласної Дитячої реанімації: у нього було відкрите черепно-мозкове поранення із забоєм головного мозку і проникаюче поранення шиї з пошкодженням глотки і стравоходу. Дитина перебувала в критичному стані.
"Андрій переніс шість операцій, – розповідає мама, Вікторія Босенко. – Через око осколок потрапив у мозок. Увечері того дня, коли все це сталося, сину зробили п'ять операцій, вранці ще одну. Око довелося видалити".
У перші години після трагедії за життя підлітка боролися лікарі з Макіївки. До забезпечення Босенка необхідними медикаментами на тому етапі підключився Гуманітарний штаб Ріната Ахметова. За словами Вікторії, спочатку ініціативу з надання допомоги запропонували саме вони. Нескінченна подяка – все, що може висловити жінка відносно Штабу.
Зараз Андрію трохи краще, хоча стан – стабільно важкий: він приходить до тями, але його потрібно довго будити. Поки про нові операції не йдеться, але хлопчика чекає серйозне лікування і тривалий період реабілітації. У Донецьку сім'ї Босенків допомогу з необхідними медикаментами також надає Гуманітарний штаб – як і сім'ям хлопців, котрі постраждали на стадіоні 5 листопада.
Вікторія, як ніхто інший, розділяє горе батьків, чиї діти постраждали від обстрілу на стадіоні, і просить їх не впадати у відчай: "Нехай тримаються і не втрачають надію! Передайте їм, що треба вірити!".