Вони втратили батька. Артем і Маша Духно з Тошківки Луганської області дивом вижили в результаті прямого попадання снаряда в їхній будинок. Глава родини загинув, а 4-річна донька перенесла клінічну смерть і кілька операцій. На її лікування та реабілітацію у сім'ї грошей не було.
Іван Духно приходить сюди щодня. Рівно два роки тому, 18 листопада, під цими руїнами був заживо похований його єдиний син Володимир.
"Тут хлопець спав, і ось ця стіна впала на нього, там всі кістки були перебиті...", – каже чоловік.
Мама хлопця з втратою досі не може змиритися.
"Один він у нас і немає, важко, дуже важко", – сказала Леоніда Духно, мешканка Тошківки.
Обстріл селища Тошківка почався пізно ввечері – вся родина спала.
"Тільки я не спала, підійшла до дитини, хотіла її вкрити, і відкинуло нас", – зазначила Юлія Духно, матір пораненої дитини.
Невістка з дітьми вижили дивом. У лічені секунди Юлія встигла врятувати однорічного Артема. Він спав поруч з батьком.
Всі троє були доставлені в реанімацію. У жінки розрив селезінки і поранення в легеню. Але найважча була 4-річна Маша – ще в "швидкій" перестала дихати.
У несвідомому стані дівчинка пробула три тижні. Пізніше перенесла кілька операцій. Наслідки цього на все життя.
"Робили шунтування в голові, викачали рідину, поставили нам такі трубочки, і тепер вона з ними буде жити", – сказала Юлія Духно, матір пораненої дитини.
Маша будує будинок з конструктора тільки правою ручкою. Ліва довго була паралізована. Щоб вона повноцінно запрацювала – необхідна реабілітація.
Завдяки підтримці Гуманітарного штабу Ріната Ахметова – разом з мамою – вона провела 21 день у санаторії Славкурорт.
Оздоровчий курс нормалізував стан і зміцнив сон дитини.
Штаб Ахметова підтримує медикаментами Машу і Артема з перших днів трагедії.
"До операції та після операції ми цілий місяць повністю не купували ніяких ліків взагалі, ані таблеток, ані уколів, нічого ми не купували, нам все виділив Фонд. Велике спасибі всім, здоров'я, благополуччя і щоб Фонд існував надалі", – сказала Юлія Духно, матір пораненої дитини.
Дівчинка пішла в перший клас у Лисичанську, де вони зараз живуть. У рідній Тошківці бувають рідко.
А Іван Іванович приходить на місце загибелі сина щодня. Зустрічає його домашній улюбленець. Його гавкіт нагадує про часи, коли в цьому будинку була радість і щасливе життя.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События" на каналі "Україна".