Гордість країни. Помітну частину експозиції займають макети ракетоносіїв українського виробництва
У будівлі Харківського планетарію розташовується перший в Україні музей космонавтики та уфології. Відкрили його порівняно недавно, в 2008 році, але в його експозиції є чимало цікавих і навіть унікальних речей.
Експозиція музею розтане завдяки старанням вчених, конструкторів і ентузіастів. Помітну частину приміщення музею займають ракетоносії українського виробництва. Це зменшені копії корпусів ракет, виготовлених на заводі "Південмаш" у Дніпропетровську. Зрозуміло, і матеріали, з яких зробили ці макети, інші: картон, папір, трохи металу і клей.
Свого часу в Харкові розташовувалося близько 30 підприємств, що працюють на космічну галузь, так що поява ракет "Зеніт", "Дніпро" і "Циклон" – багато в чому заслуга харків'ян.
МОДЕЛЬ СВІТУ З МИНУЛОГО: СЛОНИ І МУДРИЙ ЗМІЙ
Те, як насправді виглядає Всесвіт, люди намагалися представити ще в давні часи, а цей експонат – зібрання різних уявлень людини про світ. Тут і слони з гігантською черепахою, які, на думку стародавніх індусів, тримали Землю на своїх спинах. Поруч – мудрий змій, охороняє космос. Не забули й про атлантів, які в уявленні давніх греків тримали небесне склепіння на своїх плечах.
ОРБІТАЛЬНА СТАНЦІЯ ІЗ ТРУБ І КАРТОНУ
Легендарна орбітальна космічна станція "Мир" перебувала в космосі з 1986 по 2001 рік. Щоб виготовити її зменшену копію, автору знадобилися речі, які в своєму будинку може знайти кожний: скотч, клей, картон, кришечки від пляшок і трубу. До речі, сині панелі, прикріплені до відсіків, – не що інше, як сонячні батареї, стрімко набирають популярність у світі. У космосі ці батареї зарекомендували себе, працюючи на супутниках і МКС.
ПЕРШИЙ МІСЯЦЕХІД – НА ХАРКІВСЬКИХ КОЛЕСАХ
Коли в 1970 році по поверхні Місяця проїхав перший місяцехід, харків'яни пишалися тим, що колеса для апарату створили в конструкторському бюро велотехніки, яке розташовувалося на території нашого велозаводу. Колесо має незвичайну структуру: спиці розташовані в три ряди, покриття зроблено не з шини, а з сітки, щоб місячний грунт прокидався крізь її отвори. Завдяки цьому апарат міг долати досить великі відстані, подорожуючи по складній поверхні.
Між іншим, саме за допомогою коліс харківського виробництва місяцехід до 8 березня 1970 року намалював на поверхні супутника Землі величезну цифру "8". І ця вісімка стала символом нескінченного прагнення до освоєння космосу нашого міста і всієї планети.
ГАГАРІН У КРІСЛІ ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ В КОСМОС
Ось уже 53 роки Харківський планетарій носить ім'я Юрія Гагаріна, і в музеї навіть зберігається лист, в якому перший космонавт дає на це згоду. Є тут і сам Гагарін, точніше його фігура, що сидить в кріслі ракети в екіпіровці космонавта. Це не воскова фігура, як здається на перший погляд, обличчя зроблено з речовини, схожої на пап'є-маше.
ПРИБУЛЕЦЬ З КВІТАМИ, ЯКИЙ НЕСЕ НА ЗЕМЛЮ МИР
Люди здавна захоплені темою пошуку неземних цивілізацій. Багато вчених і просвітителів допускали і продовжують стверджувати, що на інших планетах є живі істоти. Багато людей уявляють собі інопланетян саме в тому вигляді, в якому вони зображені в музеї. У планетарії вірять, що прибульці високорозвиненої цивілізації прийдуть з миром, тому один з них зображений з квітами.
ДВИГУН РАКЕТИ – В НАЙДРІБНІШИХ ДЕТАЛЯХ
Оскільки Харків зробив особливий внесок в освоєння космосу, в музеї планетарію є унікальний експонат – точний зразок двигуна ракетоносія. До найдрібніших деталей його виготовили умільці технічної майстерні при товаристві "Знання". Саме такі двигуни і піднімали величезні радянські ракети у відкритий космос.