ч
У ніч з вівторка на середу додому, в село Богуславка Борівського району Харківської області, повернулися двоє рядових, які охороняли кордон у пункті пропуску "Довжанський" Луганської області і потрапили у полон. 23-річного водія Андрія Сядристого і 25-річного рибалку Віталія Синицького тримали в підвалі п'ять діб, чинячи психологічний тиск. Але батькам хлопців все таки вдалося повернути їх додому.
Обидва хлопці свого часу відслужили в армії, наприкінці березня в рамках часткової мобілізації їх викликали на перепідготовку, яка, за словами військових, повинна була тривати всього кілька тижнів. Але односельці опинилися в "гарячій точці".
Пройшовши перепідготовку, хлопців відправили служити на кордон. За їхніми словами, застосовувати зброю їм не довелося. У перших числах червня вартових кордону відпустили. "Нам дали команду переодягнутися в цивільний одяг і повернутися в найближчі три дні в харківський прикордонний загін. Форму, спальні мішки і зброю ми здали, а додому їхали на машині знайомого, який погодився нас відвезти. Перший блокпост ми проїхали благополучно, а на другому під час обшуку побачили наші військові квитки", – згадує Віталій Синицький.
Хлопців тут же поклали на трасу обличчям вниз, після чого посадили в автомобіль і повезли у зворотному напрямку. За словами Віталія, вони були в шоковому стані, тому не запам'ятовували дорогу і не розуміли, куди їх привезли. Місцеві бойовики відразу ж налетіли на бранців з питаннями: чи вбивали рядові їхніх людей. Отримавши негативну відповідь, хлопців перевезли в будівлю горлівського УБОЗу. "Нас не били і не вдягали мішки на голову, надавали тільки сильний психологічний тиск. Весь цей час тримали в підвалі, правда, годували і виводили в туалет", – згадують бранці.
ВІДПУСТИЛИ ВСІХ. Через пару днів терористи вийшли на зв'язок з батьками і сказали, що згодні повернути їхніх синів, але лише при особистій зустрічі.
Батько Андрія Ігор Сядристий згадує: довелося об'їжджати через Дніпропетровську область, а їхати було справді страшно. "Коли їх відпускали, попередили: мовляв, попадетеся ще раз, розстріляємо на місці. У Андрія досі тремтять руки. А через те, що весь цей час знаходився в підвалі у футболці і тапочках, застудив нирки", – розповідає Ігор Сядристий. Крім наших військовослужбовців у полоні було ще кілька людей, яких також відпустили.
"НАПРИЗВОЛЯЩЕ". Батьки Віталія та Андрія намагаються розібратися, хто повинен був шукати їхніх дітей. "Їх просто кинули напризволяще. Ніхто не забирав їх, ніхто не вів переговори. Ми відразу ж звернулися в місцевий військкомат, але у нас навіть заяву про зникнення не прийняли, виправдовуючись, що тільки забирають бійців. Служити син піде тільки через мій труп", – запевняє мама Віталія Вікторія Синицька.
Тим часом, поки прикордонники перевіряють той факт, що бійці перебували в полоні. Як розповів "Сегодня" помічник начальника Східного регіонального управління Держприкордонслужби України Мирон Сидор, військовослужбовці разом з командиром повинні були організовано виїхати через російський пункт пропуску, об'їхати його і тільки після цього відправитися по домівках. За їхнє життя повинен був відповідати командир підрозділу.
ЗА ДЕЗЕРТИРСТВО – 12 РОКІВ
Щоб полонені не вважалися дезертирами, впродовж шести днів вони повинні з'явитися в командування Східного регіонального управління Держприкордонслужби (пер. Саперний, 7).
"Їх розпитають про те, що трапилося, і скажуть, де вони служитимуть далі. Ті, хто не захоче добровільно їхати в Донецьку або Луганську області, можуть продовжити службу в Харківській або Сумській", – розповів "Сегодня" заступник воєнкома області Юрій Калгушкін.
У разі відмови служити прокуратура може внести рядових до реєстру і відкрити кримінальне провадження. За дезертирство в умовах воєнного стану чи бойової обстановки загрожує до 12 років в'язниці.