Безперервні обстріли не зупиняють віруючих жителів Донбасу: люди продовжують відвідувати храми і молитися за мир. Роблять вони це, незважаючи на залпи артилерії, руйнування релігійних споруд і навіть на вимушене відсутність священнослужителів і погрози бойовиків.
ЧУДО. У Маріуполі, в парафії Великомученика і Цілителя Пантелеймона (УПЦ КП) священику отцю Володимиру сталося диво: ікона Божої Матері "Знамення" стала мироточити акурат перед найбільш кровопролитними подіями в країні. "Ікона давня. Її нам передала одна з парафіянок перед своєю смертю, у 2010 році, – розповів нам священик. – За два дні перед тим, як побили студентів на Майдані, ікона стала мироточити: на лику, в тріщинах між фарбою, виступили маслянисті краплі, схожі на густий мед. Потім ікона мироточила напередодні розстрілу людей на Майдані, пожежі в Будинку профспілок, анексії Криму, пожежі в Одесі, Іловайського котла... Найсильніше мироточення було 21 січня – за пару днів до обстрілу мікрорайону Східний в Маріуполі". Зараз, за словами священика, ікона продовжує плакати, хоч і не сильно.
РОЗРУХА. За словами прес-секретаря Донецької єпархії УПЦ МП Георгія Гуляєва, на Сході за час військових дій постраждало безліч православних храмів. "Є храми, які потрапляли під обстріли, але їх вже відновили парафіяни. А є храми, які опинилися на лінії фронту: вони тепер непридатні для богослужінь, – розповів нам отець Георгій. – Наприклад, Свято-Іверський жіночий монастир, біля донецького аеропорту, повністю зруйнований. Всього лише в Донецькій області постраждало близько 70 храмів".
За словами Гуляєва, багато священиків стали біженцями, але деякі або переводяться на нове місце служіння, або знаходять режим, при якому відвідують свій храм, здійснюють богослужіння і приймають вимушених біженців: "Святогірська лавра стала притулком для переселенців. І в Нікольському монастирі теж живуть люди", – каже Гуляєв.
МОЛИТВА ПІД ЗАЛПИ. Настоятель римо-католицького костелу парафії Святого Йосифа, ксьондз Микола Пілецький, змушений був покинути Донецьк: його храм знаходиться недалеко від аеропорту, і проводити там меси стало небезпечно, а 8 лютого в храм потрапив снаряд. "Практично кожен день, починаючи з липня 2014 року, молитви у храмі проходили під звуки артилерійської канонади в аеропорту, – скаржиться Пілецький. – А коли трапляється затишшя, люди збираються в храмі на молитву навіть без священика. Просять про світ, припинення війни і хочуть, щоб все було, як раніше. Люди навіть ховають один одного без священика".
ІНСТРУКЦІЇ. Донецький муфтій Саїд Ісмагілов розповідає, що мусульмани Донбасу також продовжують молитви, незважаючи на бої. "Більшість мечетей працюють. Постраждала Соборна мечеть Донецька, яка знаходиться біля аеропорту. А в Луганську бойовики встановили біля мечеті свої гармати, і вона теж отримала ушкодження", – пояснив Ісмагілов. За його словами, парафіяни, які можуть пожертвувати якісь кошти одновірцям, організовуються і підтримують один одного. "Іноді ми споряджаємо людини з грошима, який буквально в кишені везе їх з України через всі блокпости. А потім на них купуються продукти і ліки і лунають нужденним", – говорить муфтій.
Стикаються служителі і з небезпекою. "Ходять люди, які представляються НКВД, вони проводять бесіди з імамами. Попереджають, щоб під час молитви не згадували Україну і не було ніякої української символіки в мечеті", – розповів Ісмагілов.