Цікава прогулянка по Харкову: Музей швидкої

25 лютого 2017, 12:19
Медики зберігають 100-літні експонати

Станцію відкрили в 1910-му на благодійні

Харківська служба швидкої медичної допомоги є однією з найстаріших в Україні після київської та одеської. Станцію відкрили в 1910-му на благодійні пожертвування городян, а через три роки для неї звели власну будівлю, де зараз розташовується Центральна оперативна диспетчерська Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Щоб зберегти історію швидкої допомоги Харкова, тут відкрили музей, в якому зберігаються оригінальні фотографії перших карет швидкої, унікальні документи, особисті речі медиків і стіл першого головлікаря.

Адреса музею: вул. Конторська, 41
Звертатися за тел. 702-94-47
Ціни уточнюйте

СТОРІЧНА КНИГА. ПЕРШИЙ ВИКЛИК — ДО ЦЕРКВИ

Реклама

Перший виклик в службу швидкої допомоги надійшов в день її урочистого відкриття , 25 квітня 1910 року. Про це можна дізнатися з " Головної книги для записування випадків подачі допомоги " . До жінки з істерією в Римсько – Католицьку церкву карета виїхала через дві хвилини після отримання виклику .

НА ВИКЛИК. МЕДИКИ ЗІБРАЛИСЯ ЗА 17 СЕКУНД

Реклама
Станція швидкої допомоги до 1914-го мала всього дві карети. Як вони виглядали, можна побачити на оригінальних знімках в музеї. Карети запрягали кіньми, для цих цілей на станції містилася стайня. За приписом в денний час карета виїжджала на виклик за 17 секунд, вночі на збори відводили три хвилини. Виклики приймали по телефону, реагуючи лише на екстрені випадки і надзвичайні ситуації, наприклад, руйнування і стрілянину. За домашніми адресами виїжджали рідко. У 1917-му, коли швидку взяли під держопіку, кількість карет збільшилася до 42, а в 1924-му тут з'явився перший автомобіль.

МЕДПЕРСОНАЛ. ЧОТИРИ ШТАТНИХ ЛІКАРЯ І КОНКУРС

Старшим лікарем станції швидкої допомоги ще до створення обрали хірурга Миколу Молохова, якому доручили організувати роботу служби. Всього за чотири місяці він оснастив станцію необхідним інвентарем, придбав карету і коней, підготував медперсонал. У штаті швидкої працювали чотири лікарі, інші доктора називалися кандидатами і приймалися на роботу на конкурсній основі. Також на станції працювали кучер, санітари, діловод, рахівник, кухар і двірник. З початком Першої світової війни при станції організували лазарет. Ліжка для солдатів і офіцерів розташували на першому поверсі.

Реклама

ЖИВ НА РОБОТІ. СТІЛ І РЕЧІ ПЕРШОГО ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ

До появи власного будинку персонал станції займав підсобні приміщення в Олександрівській лікарні (нині – міська лікарня №1). Зведенням окремої будівлі для медиків швидкої перейнявся завкафедрою загальної патології і клініки факультету терапії Харківського університету професор Іван Оболенський. Двоповерхівку на вулиці Конторській побудували в 1913 році. У квартиру на другому поверсі будівлі переїхав разом з родиною старший лікар станції Микола Молохов. У музеї можна побачити його робочий стіл, друкарську машинку та настільні приналежності. Молохов керував станцією до 1944 року.

ІНСТРУМЕНТИ. АМПУЛЬНИЦІ І АКУШЕРСЬКІ "ВУХА"

Музей в будівлі швидкої створив ще перший керівник станції Микола Молохов. У скляних шафах були виставлені анатомічні препарати, ножі, кулі і навіть отрути, які застосовували самогубці. Але після смерті Молохова колекція безслідно зникла. Експозицію відтворили лише в 2000-му з ініціативи працівників швидкої. Заступник директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – керівник служби медицини катастроф Галина Салдан згадує, що експонати збирали по крупицях. В експозиції тепер є прилади та інструменти, якими користувалися медики швидкої в минулому: ампульниці, затискачі, розширювачі для ран, акушерські стетоскопи, пляшечки з-під препаратів, стерилізатор. Також в музеї можна побачити валізи і сумки працівників швидкої, апарат з киснем і блокнот лікаря.