Житловий будинок під номером 2 звели 1903-го як прибутковий
Вулиця Москалівська в Харкові з'явилася в середині XIX століття на колишніх землях купців Карпових і старшинської родини Квіток, найвідомішим представником якої є письменник Григорій Квітка-Основ'яненко. Своє ім'я вулиця отримала від назви селища Москалівка, а та, в свою чергу, від слова "москаль" – так в ті часи називали відставних солдатів. Вони і купували землі під забудову в цій місцевості.
Пізніше на вулиці стали селитися купці, власники заводів, які будували тут підприємства. Нетривалий час вулиця називалася Великою Москалівською, 1936-го в її назві увічнили Жовтневу революцію. Нещодавно ж вулиці повернули історичну назву. До наших днів тут збереглися кам'яний будинок, в якому приймав пацієнтів офтальмолог Леонард Гіршман, "басейн", де за водою шикувалися натовпи людей, і будівля 111-річної аптеки.
100-РІЧНИЙ ДОХІДНИЙ ДІМ. НА ФАСАДІ ЗАСТИГЛИ ШИРЯЮЧІ ЖІНОЧІ ФІГУРИ З ВІНКОМ І ПТАХ
Житловий будинок під номером 2 звели 1903-го як прибутковий. Зодчий будівлі в стилі модерн точно невідомий, можливим автором дослідники називають міського архітектора того часу Михайла Дашкевича, який спроектував прославлений дім "Слово". Фасад будівлі розділений на три частини злегка виступаючими сходовими маршами, прикрашеними рельєфними зображеннями жіночих голів. Між сходами вгорі знаходиться фронтон з вікнами незвичайної форми, який прикрашають барельєфи з невагомими жіночими фігурами, які застигли в повітрі з вінками в руках над птахом, що пролітає між ними.
АПТЕКА САВЕЛІЯ ЧУДНОВСЬКОГО. ПРОВІЗОР-ВИПУСКНИК, ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ І ВІКОВА ІСТОРІЯ
У житловому будинку, який розташувався під 22-м номером, понад сто років працює аптека. Рік її заснування – 1905-й – вказано на табличці біля входу, але історія почалася раніше. У 1870-х провізор Василь Тутаєв відкрив на вул. Воскресенській аптеку з вільної продажем ліків. Пізніше вона переїхала на вул. Мар'їнську, потім лікарський склад орендував молодий провізор Савелій Чудновський, який тільки що отримав диплом. Він став новим власником аптеки, коли Тутаєв відійшов від справ, і пізніше перевів її в новий триповерховий будинок на вул. Москалівської, де вона працює донині.
БУДИНОК ХУДОЖНИКА ТКАЧЕНКА. ПИСАВ МОРЕ НА ЗАМОВЛЕННЯ ІМПЕРАТОРА
На другому поверсі будинку №44 жив видатний живописець Михайло Ткаченко – один з головних мариністів Російської імперії, картини якого прикрашали важливі державні подарунки. За службовим обов'язком він довго жив у Парижі, однак щоліта приїздив за натхненням до України. 1914-го Ткаченко не зміг повернутися до столиці круасанів через війну і провів решту життя в рідному Харкові. А ось більшість його робіт знаходяться у Франції.
БАСЕЙН АБО БУДКА З ВОДОЮ. В ЧЕРГАХ ЗЧИНЯЛИ БІЙКУ
Маленький будиночок на перетині вулиць Москалівської і Рибасівської – колишня водорозбірна будка, яку місцеві називали басейн. Звели її 1882-го після того, як протягнули водопровід. Сюди люди приходили по воду, оскільки в будинках водопостачання не було. За кожні два відра води платили півкопійки. Біля басейну завжди юрмився народ, в чергах доходило до бійок. Згодом кількість таких будок на Москалівці зросла, а по району почали курсувати водовози.
КАМ'ЯНИЙ БУДИНОК. ВІД ПЕРШОЇ ЛІКАРНІ ГІРШМАНА ДО ЗВИЧАЙНИХ КВАРТИР
1884-го біля механіко-чавуно-ливарного заводу його власники – прусський підданий Альберт Бельке і дворянка Марія Ремізова – побудували гарний кам'яний двоповерховий будинок. 1908-го в ньому відкрилася очна лікарня професора Леонарда Гіршмана, яка була розрахована всього на 10 ліжок, але пацієнтів зі всієї Російської імперії лікар брав з ранку і до пізньої ночі. Тільки 1912-го лікарня Гіршмана перейшла у власне приміщення на вул. Олеся Гончара (колишня Правди). У післявоєнний період будівлю Бельке і Ремізова перебудували, абсолютно спотворивши її вигляд. Зараз в будинку №55 – квартири.
ПАРК КВІТКИ-ОСНОВ'ЯНЕНКА. РОЗАРІЙ ВИСАДИВ БАТЬКО ПИСЬМЕННИКА
На парній стороні вулиці, за Основ'янським мостом, розкинувся парк імені Квітки-Основ'яненка. Його ще в XVIII столітті заклав батько знаменитого українського письменника Федір Квітка. Тут розташовувалася його садиба, а сама місцевість називалася Основою і перебувала за межами Харкова. Колись в парку були альтанки, алеї для кінних прогулянок і розарій. Зараз він не такий доглянутий, але в ньому полюбляють гуляти місцеві жителі.