Харківський музей керамічної плитки та сантехніки. Фото: Сегодня
Харківський музей керамічної плитки та сантехніки – єдиний в Україні музей такого роду, який знайомить з традиціями виробництва кераміки. З'явився він 13 років тому в одному з харківських салонів плитки та сантехніки, і зараз його колекція налічує близько 3000 експонатів з різних країн: Канади, Великобританії, Росії, Італії, Індії, Нідерландів, Молдови та Білорусі. Тут можна побачити 150-річну черепицю, кахельні печі XIX століття, зразки керамічної плитки і предмети побуту минулих століть. Багато експонатів колекції принесли городяни.
У музеї постійно проводять екскурсії для школярів і студентів , приймають зарубіжних гостей і допомагають розшифровувати логотипи на старовинній продукції . А кілька років тому його співробітники надали предмети інтер'єру для зйомок фільму " Дау " про легендарного фізика Льва Ландау .
Піч відновили по залишкам кахлів
Облицьована кахлями піч колись прикрашала садибу в селищі Бабаї . З напівзруйнованого будинку в музей передали залишки двоколірних кахлів , виготовлених в 1860 році. Цілий рік майстра – керамісти працювали над відтворенням старовинною технологією виготовлення кахлів , і в результаті піч відновили в первісному вигляді .
Продукція відомого на всю країну купця
Теракотовий медальйон для каміна XIX століття був зроблений на заводі відомого на всю Російську імперію Василя Петрова . Завод кахлю , цегли і гончарних труб купець відкрив в 1840 році на Москалівці . Виробництво знаходилося в приватному будинку , а вироби продавалися в магазині в районі сучасного ЦУМу .
Плитка барона не стирається і не тьмяніє
Особливе місце в музеї займає експозиція візерунчастої керамічної плитки для підлог " Товариства барона Бергенгейма " . Барон створив в Харкові перший на півдні Російської імперії завод теракотових і керамічних виробів . Сьогодні унікальну підлогу з цієї плитки можна побачити в Благовіщенському соборі , Держпромі , ляльковому театрі і в інших містах . За довгі роки візерункове покриття плитки не стерлося , а фарби не потьмяніли .
Престижна нагорода за фасадну кераміку
З приходом радянської влади виробництво плитки в Харкові продовжилося на керамічному заводі . У музеї представлена декоративна фасадна кераміка , за розробку і виробництво якої директор підприємства Нектарій Бабак в 1949 році отримав престижну на той час Сталінську премію . У Києві цю плитку можна побачити на будівлі Головпоштамту , в Харкові – на будівлях на площі Свободи .
Батарея з порцеляни – подарунок з Німеччини
Один з подарунків музею від харків'ян – порцелянова опалювальна батарея , яка колись опалювала будинок , побудований в кінці XIX століття в Лозовій . Господар був відомим фахівцем з виготовлення баянів , і порцелянові батареї йому привезли з Німеччини в подарунок за виконану роботу . Під час війни цей будинок був зруйнований , а радіатори перевезли до Харкова і змонтували в будинку , де вони прослужили ще майже півстоліття .
Камін з старого будинку і піч з медалями
Гарний теракотовий камін , який привертає увагу відвідувачів , раніше знаходився в одному з будинків на Москалівці . Також в музеї можна побачити кахельну піч , зроблену в Білорусії в 1894 році. На виставках її відзначили двома золотими і трьома срібними медалями .