Зруйнований будинок. Фото: AFP
У Донецьку живе 35-річний інвалід з діагнозом ДЦП, який допомагає евакуювати мирних жителів із зони АТО.
Роман любить своє місто і не хоче, щоб воно стало російским, повідомляють texty.org.ua.
"Тут якийсь сатанізм. Страшно. Хоча, кому я потрібен? А мого друга, який поїхав за другим дідусем, більше доби шукають. Взяли в Шахтарську і не відпускають. Ось точно так, як мене, взяли. Але мене відпустили тут, а його немає. Я його шукаю. Всі шукають і не знають, де він. Страшно. Я б міг бути на його місці", – розповідає Роман.
Чоловік також розповів кілька історій порятунку місцевих жителів.
"На тому тижні дівчинку з Обласної дитячої лікарні вивозив. Вона тільки народила немовля. Я їх віз до Краматорська і всі дороги були заблоковані. Нам якийсь дідусь, що проходив відкинув скати і ми проїхали. А там міни. Вона почала плакати і плакала всю дорогу, що ми підірвемося на міні. Ми полями якось виїхали на Костянтинівську трасу. Дві години виїжджали з Донецька, щоб на трасу потрапити. Ясинувата заблокована – не потрапиш. І коли ми приїжджаємо до Краматорська, її тато зі сльозами – до мене. Почав обіймати. А я не можу цього навіть уявити. За що?", – згадує Роман.
А от історія про те, як він рятував 96-річну бабусю. "Я знайшов бабусю 96 років, у якої в будинку дах розбитий. Вона сидить у погребі. А там по коліно води. Чотири дні вона жила в погребі. Вона мене видзвонювала тиждень. І три кілометри до машини цієї моєї йшла пішки. По всіх Пісках лежать ракети і вкручені в землю ракетниці. Там війна", – згадує Роман.