Майстриня Катерина Шелигіна з Одеси робить світильники , скульптури , вітражі і т . д . З морських каменів і продає їх по всьому світу . Найбільшим попитом вони користуються в Америці , але поступово дісталися навіть до Австралії . А ось українці поки не оцінили – можливо , через не найнижчу вартість .
З чого все почалося
Дівчина за освітою – інженер – синоптик , але основна робота – копірайтинг . Є і хобі , яке приносить невеликий прибуток , – виготовлення вітражів з морського скла .
"П'ять років тому я переїхала у віддалений район Одеси поруч з пляжем , на який викидає багато скла з моря . Я почала його збирати – така краса під ногами валяється ! Дуже хотілося щось з скелець зробити " , – зізнається майстриня.
Першим досвідом стало рішення розмістити на стінах у ванній і туалеті мозаїку . Але скло виявилося матовим і трохи тьмяним , і його краса не була видна . Захоплення ж вітражами почалося з того , що Катерині захотілося зробити колечко з морським камінцем , і вона почала шукати в інтернеті техніки , як його зробити без складної металообробки .
"Випадково " нагуглила " вітражну техніку Тіффані . Стала пробувати – і почало виходити , – ділиться досвідом Шелигіна . – Зробила абажур для лампи , потім якийсь світильник , і все закрутилося ".
Коли робіт стало дуже багато і вже всіх родичів і друзів обдарувала, майстриня вирішила їх продавати. Каже, що, на щастя, в Україні попиту не було, інакше вона так би й намагалася збути їх по 20-30 грн. Зрозумівши, що в нашій країні така творчість не дуже цікава, почала придивлятися до міжнародного сайту продажів для речей ручної роботи – Etsy. Ціни поставила досить високі – $ 15-30, тому що пересилання виливалася в копієчку, і були певні ризики. Майже відразу у неї купили кілька речей, причому ціну дали давали високу без торгу. Каже, що і зараз українці, якщо і купують, то на подарунки кудись за кордон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У такій роботі використовується не дуже дорога технологія , а скло взагалі валяється під ногами , але не помічає Катерина , щоб хтось поспішав повторювати її досвід . Воно й не дивно : таке виробництво не просто складне і вимагає багато часу , але і може бути небезпечно для здоров'я .
"У мене на YouTube – каналі є уроки , я можу поділитися технологією . Якщо треба , вишлю навіть скло по Україні . Але , хто не пробує , приходить до висновку , що це не так легко , як здається на перший погляд , та й робота зі свинцем ( паяти доводиться багато ) може нашкодити здоров'ю . У мене професійна витяжка , я працюю в респіраторі і рукавичках . Оскільки іноді за пайкою проводжу по 6-8 годин на день , намагаюся себе убезпечити " , – розповідає майстер.
Зараз у неї з'явився однодумець , який допомагає з електрикою – вбудовує в лампи світлодіоди і дроти.
Скло оцінили у світі
Довгий час дівчина була впевнена , що це її ноу – хау , і більше ніхто в світі не робить вітражі з морського скла . Виявилося , що в англомовному інтернеті багато інформації про таку творчість, хоча масштабно цим промислом займається мало людей . Поки знайшлася тільки одна конкурентка з Британії , з якою Катерина подружилася . Вони іноді спілкуються і обмінюються досвідом .
"Для мене стало величезним відкриттям розуміння , що морське скло – це не сміття , а цінність , – розповідає Шелигіна . – Його продають поштучно за долари , і воно користується попитом ! Існують масштабні фестивалі любителів морського скла , на які з'їжджаються сотні людей . А недавно я дала інтерв'ю великим американському глянцевому журналу , який присвячений виключно склу з моря ".
Іноді Катерина продає зібрані скельця постійному американському клієнтові по $ 10-15 / кг . Майстриня збирає " улов " на прогулянках і каже , що за п'ять років активного пошуку на пляжі так і не змогла обчислити закономірність того , як скло викидає на берег .
"Може , таке бути , що після шторму взагалі нічого немає , а іноді начебто нічого помітного не сталося , а збирається кілька кілограмів " скарбів " . Я спочатку намагалася дивитися прогноз погоди , обчислювала припливи і відливи , але зрозуміла , що це марно . Тепер просто ходжу на полювання в надії , що пощастить " , – говорить майстриня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Скільки коштує робота
Свої прикраси автор оцінює досить дорого : $ 10-15 – невелика прикраса , абажур – $ 400-500 . Для співвітчизників знижок не робить :
"Те , що я роблю для українців , не робиться простіше , а випаровування не стають менш отруйними , – посміхається Катерина . – Звичайно , для співвітчизників не закладена вартість доставки в Америку".
Але зізнається , що ситуації бувають різні : якщо якась річ подобається , то за її " дубль " може попросити дешевше , а якщо не подобається – може на прохання повторити , але вже за високу вартість . Купують дуже різні люди – найдальше , куди вона відправляла свої шедеври , – австралійський ресторан , який тепер прикрашають два черепа . Кожен вона оцінила в $ 400 .
Подарунок місту: котик на камені
Крім речей на продаж , Катерина робить і подарунки рідному місту . Цього літа Катерина подарувала Одесі кота Вітражика – він знаходиться на камені в озері і вже став місцевою визначною пам'яткою , з яким фотографуються туристи . Дістатися до нього складно , і тому він не постраждав від вандалів . Катя каже , що готова співпрацювати і створювати міські прикраси та декор . Просить тільки про те , щоб вони були під наглядом , адже її творіння дуже тендітні .
Туроб'єкт. "Позує" для фото