Наш черговий герой – кок Дмитро Решетников, ходить в рейси і годує екіпажі моряків на сухогрузах всього чотири роки, але й за цей невеликий термін встиг побачити багато цікавого, наприклад, солодкі сосиски. "Сегодня" дізналася, як працювати кухарем в море і чим відрізняється морська кухня від сухопутної.
Щодня кулінарові доводиться годувати близько 20 осіб, а допомагає йому тільки одна людина, яка робить заготовки, чистить і кришить продукти. "Щоб всіх нагодувати, мені доводиться вставати о 5:00", – зізнається кок. На сніданок для українських екіпажів Дмитро зазвичай готує яєчню з салом, а відразу після сніданку починає готувати перше блюдо до обіду. Після приступає до другого блюда і заварює чай каркаде, яким моряки рятуються від спеки.
"Тільки потім можна півтори години відпочити чи поспати, щоб з новими силами приступати до приготування вечері. День мій закінчується тим, що я розморожувати продукти на сніданок. З ранку все повторюється по новому", – розповідає кок. І зізнається, що іноді влаштовує морякам свято живота з шашликами, барбекю, відбивними і пивом.
$8 НА ЛЮДИНУ. "Складність у роботі кухаря в морі в тому, що в одному порту можуть бути якісь продукти, а в іншому – немає або вони своєрідні. Наприклад, в Індії сосиски не солоні, а солодкі! З часом дізнаєшся, що в Аргентині і в Бразилії відмінна яловичина, а в Єгипті огидна картопля – практично вся чорна. Зате єгипетська курка хороша, чого не можна сказати про свинину. Одного разу мені привезли м'ясо поросяти, який, мабуть, уже давно помер своєю смертю – довелося повертати постачальникам", – розповідає кок і додає, що за всі продуктові закупівлі відповідає сам.
Це стосується як обсягів продуктів, так і якості. "Капітан каже коку, який бюджет закупівель, і виходячи з цього кухар робить розрахунки. Наприклад, вісім доларів на людину", – пояснює Дмитро Решетников.
Найскладніше, за його словами, це приготування під час качки. "Якось ми чотири дні йшли в умовах шторму – тарілки літали, немов НЛО", – сміється кок.
Зазвичай Дмитро працює з командами українців, але у свій перший рейс вирушив з іноземним екіпажем. "Команда складалася з наших та іранців, які відмовлялися від мого куховаріння. Тому спеціально для них іранський офіцер готував рис і курку зі спеціями. Спеції у них позбавлені смаку, але зате дуже яскраві, а рис – смачний, оскільки готується при декількох обробках", – згадує моряк.
Для своїх Дмитро Решетников готує традиційну українську їжу. Правда, бувають і винятки, коли капітан або офіцери просять засмажити окремо для них качку або стейк. Іноді доводиться відступати від звичного меню через стан здоров'я окремих членів екіпажу – тоді доводиться готувати овочі і м'ясо на пару. "Головне ж для моряка в рейсі – щоб було смачно і побільше", – каже кухар.
ХРЕЩЕННЯ ЕКВАТОРОМ. Працюючи на морський кухні, не обходиться без екзотики. "Ми ловили кальмарів, скатів і навіть рибу, назви якої не знали. Навіть не знали чи можна її взагалі їсти – так незвично і хижо вона виглядала. Все це я пробував приготувати і часом траплялися сюрпризи. Наприклад, одна риба при готуванні розвалювалася, як від гарячого копчення", – зізнається кулінар.
При цьому однією кухнею пригоди морського кухарі не обмежуються. Наприклад, разом з іншими моряками Дмитро Решетников пройшов морську ініціацію – посвяту, коли вперше перетнув екватор. "Посвята моряків – це стара традиція. Усі члени екіпажу переодягаються в Нептуна, русалок, чортів, а починається все з того, що "морський лікар" нібито не чує морського духу в молодому моряка. Щоб цей дух з'явився, необхідно пройти "чистилище" – трубу, заповнену важким паливом і випити солону воду. При цьому, "чорти" всіляко заважають виконувати завдання. Після проходження всіх випробувань мені навіть видали сертифікат, де було вписано моє вигадане морське ім'я – Сом", – розповідає кок.
"ЦУКЕРКИ" З УСЬОГО
У міжрейсовий час наш герой працює в одеських екзотичних ресторанах. "Головна відмінність роботи на суші і в морі в тому, що в ресторані кожну страву можна подати красиво і унікально, а на судні готуєш просто ситно", – зізнається кухар. Його відмінність від звичайного кулінара в тому, що готувати смакоту доводиться з усього. "Кок робить "цукерки" з незрозуміло чого – продукти не повинні пропадати. Одного разу я готував мармелад з яблук, що перестояли", – додає кок.