Через війну у дітей Донбасу спостерігаються порушення сну і поведінки

16 грудня 2015, 14:14
Також частіше стали фіксуватися напади епілепсії

Діти на Донбасі потребують допомоги психологів. Фото: Д. Павлов.

В освітніх закладах в Донецькій і Луганській областях активно проводяться ознайомчі інструктажі з поведінки із залишковими боєприпасами. Про це розповіла науковий співробітник Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Дар'я Пирогова під час презентації оновленої Гуманітарної карти Донбасу, яка відбулася 15 грудня.

"Порівняно з минулим роком в цьому плані ситуація значно покращилася. Інструктажі, організовані комендатурами міст, проводять військові. У дитячих садках такі заняття проводять вихователі в ігровій формі. Діти знають, як виглядає міна і що треба робити, якщо дитина побачила боєприпас. Батьки дуже задоволені і вважають, що подібні заняття корисні, і діти обізнані про те, як поводитися", – зазначила соціолог.

Реклама

У сфері дозвілля для дітей також є позитивна динаміка. Працюють гуртки (платні і безкоштовні) і Палаци культури. "Але деякі працівники позашкільної освіти відзначають спад соціальної активності у дітей. Коли велися активні бойові дії, діти грали постійно на вулиці, були згуртованими, допомагали дорослим, у тому числі і педагогам, відновлювати життя в Палаці культури. А коли ситуація більш-менш стабілізувалася, педагоги кажуть, що діти повертаються у свою звичайну зону комфорту, сідають за комп'ютери", – розповіла Дар'я Пирогова.

З приводу психологічного стану, батьки, лікарі та педагоги все в один голос твердять, що діти істотно подорослішали. І більшою мірою ті, хто не виїжджав з Донбасу під час активної фази бойових дій. Крім того, у дітей стали часто зустрічатися порушення сну і поведінки, частіше стали фіксуватися напади епілепсії.

В освітніх установи і дитячих садах в Донбасі харчування дітей організовано за рахунок гуманітарної допомоги з Росії. Але, незважаючи на те, що це вже добре організований процес, залишаються складнощі з перерозподілом допомоги між районами області.

Реклама

"У деяких наших респондентів якість цього харчування викликає сумнів. Молочні продукти, овочі та фрукти в раціоні дітей у дитячих садках і школах – за рахунок батьків, якщо у них є така можливість. Тому що та гуманітарна допомога, яка приходить, складається переважно з базових продуктів. Що стосується харчування вдома, то якість харчування дітей залежить від достатку сім'ї. Загалом, діти їдять краще, ніж батьки. Є така практика: дорослі відмовляють у чомусь собі і купують продукти для своїх дітей. Через високі цін і скромних заробітних плат продукти харчування, наприклад, риба і свинина, рідко завозяться в магазини, так як на них немає попиту. Люди так і кажуть: "Ціни на території Донецької та Луганської областей, як у Москві, а зарплати, як в Україні". Від себе додам, що зарплати на непідконтрольною території навіть нижче, ніж по всій Україні. Наприклад, зимова куртка і пара зимового взуття дорівнює середній заробітній платі, а це десь 3000 рублів", – зазначила науковий співробітник КМІС.

До нинішнім реаліям люди змогли пристосуватися. "Режим економії. Наприклад, віддають перевагу курячому м'ясу, яке дешевше свинини. Також економія відбувається за рахунок отримання допомоги від гуманітарних місій, а тому числі від Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Крім того, грошова допомога родичів з Росії або України. Щоб заощадити на одязі і взутті, люди доношують за іншими, відбувається відмін між сім'ями або купують в комісійних магазинах або секонд-хендах", – уклала Дар'я Пирогова.

Довідка: Оновлена Гуманітарна карта Донбасу була презентована 15 грудня 2015. Картка розроблена на основі досліджень КМІС, яке було проведено за замовленням Гуманітарного штабу Ріната Ахметова і "Допоможемо ТВ" з 24 листопада по 5 грудня 2015 року. Методом телефонного інтерв'ю (CATI) були опитані 2 113 респондентів у віці старше 18 років. В опитуванні взяли участь жителі 30 найбільш нужденних міст Донецької та Луганської областей. Також збір даних проводився серед користувачів соціальних мереж (переважно ВКонтакте), які пишуть про свої потреби і нестандарних життєвих ситуаціях.