Як армія буде застосовувати зброю в АТО: Кабмін оприлюднив нові правила

15 лютого 2018, 18:48
Документ, схвалений урядом, регламентує застосування зброї і бойової техніки підрозділами ЗСУ в антитерористичній операції

Фото: AFP

Кабінет міністрів затвердив порядок застосування зброї і бойової техніки військовими частинами і підрозділами Збройних сил України (ЗСУ) під час виконання ними завдань в районі проведення антитерористичної операції (АТО) в мирний час. Відповідну постанову №68 разом з відповідним додатком оприлюднила прес-служба уряду.

Так, згідно з поясненням до постанови Кабміну, нові правила застосування зброї і бойової техніки армією в АТО були створені "відповідно до вимог міжнародного права і з урахуванням практики проведення АТО на території Донецької та Луганської областей".

Реклама

Згідно із затвердженим порядком, військовослужбовці, які застосовують зброю або бойову техніку, повинні керуватися принципами, заснованими на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права:

  • неминучості;
  • військової необхідності;
  • пропорційності.

Порядок, схвалений Кабміном, диктує, що застосування зброї або бойової техніки в зазначених умовах має здійснюватися "таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди в конкретній ситуації бойового зіткнення".

У документі зазначено, що військові частини і підрозділи ЗСУ в районі проведення АТО мають право застосовувати зброю і бойову техніку в таких цілях:

Реклама
  • відбиття нападу або попередження загрози нападу на об'єкти, що охороняються;
  • попередження вчинення або припинення теракту або діяльності терористів або не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань;
  • звільнення заручників і захоплених військових або цивільних об'єктів;
  • знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, що знаходяться в користуванні терористів;
  • захист цивільних осіб і об'єктів від нападу;
  • затримання, роззброєння або знешкодження осіб, які вчинили або планують здійснити теракт;
  • припинення дії осіб, які порушують режим в районі проведення АТО і становлять небезпеку учасникам АТО або іншим особам;
  • в інших випадках, визначених наказами керівника оперативного штабу.

Крім того, у випадку нападу або загрози нападу на військовослужбовців або цивільних осіб, порядок вимагає по можливості використовувати попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання нападу, які можуть включати:

  • використання візуальних і звукових сигналів, покажчиків на місцевості для попередження про можливість застосування зброї або бойової техніки;
  • встановлення невибухових загороджень на ділянках місцевості навколо військового об'єкту з метою попередження і запобігання небезпечному наближення до нього;
  • усне або з використанням технічних засобів попередження про можливість застосування зброї і попереджувальну стрільбу.

У разі раптового нападу, а також інших обставин, які унеможливлюють прийняття запобіжних заходів, зброю і бойову техніку застосовуються без них, зазначено в документі.

При цьому летальне застосування зброї або бойової техніки дозволяється для самооборони, а також з метою виконання завдань, покладених на військових під час проведення АТО.

Реклама

У документі підкреслюється, що в разі, якщо летальну застосування зброї неминуче, військовослужбовець повинен вжити заходів:

  • зі збереження людського життя;
  • з мінімізації можливості поранення цивільних осіб;
  • з надання медичної допомоги і, по можливості, з евакуації поранених осіб в найкоротші терміни.

Нагадаємо, як заявляв президент України Петро Порошенко, хоча закон про реінтеграції Донбасу і дозволяє застосовувати армію для визволення окупованих територій, але Київ має намір домагатися цього політико-правовим шляхом.

При цьому, як зазначив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак, даний закон визнає Росію країною-агресором, що робить неможливим введення російських "миротворців" на Донбас.

У свою чергу, тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Кеміен на засіданні постійної ради Організації у Відні заявив, що після того, як в 2014 році Росія спровокувала війну на сході України, ця країна як і раніше відмовляється дотримуватися умови Мінських угод для врегулювання конфлікту на Донбасі.