За Україну! Велосипедист з синьо-жовтими прапорами привертав увагу європейців. Фото з архіву О. Авдєєва
Харків'янин Олег Авдєєв подолав 1500 км на велосипеді, щоб побувати на матчах збірної України в рамках Євро-2016, а заодно помилуватися закордонними пейзажами. 24-річний айтішник побував у 8-ми країнах, об'їздивши більше десятка великих міст (див. інфографіку), тому гіркоту від поразки улюбленої команди йому скрасила маса нових вражень.
Як розповів "Сегодня" мандрівник, з велосипедом він подружився близько шести років тому, а на далекі дистанції почав їздити, поєднуючи спорт і підтримку рідного ФК "Металіст". Хлопець входить в групу "велосипедних" фанатів — Metalist Bicycle Ultras, які їздять на двоколісних в інші міста, щоб підтримати команду. Втім, попередні виїзди для Олега та його друзів були не рівнею французькому вояжу, тому підготовку хлопці розпочали за півроку. "Спочатку ми повинні були їхати вшістьох, було розписано, хто відповідає за їжу, хтось за квитки, маршрут, справність великів, все було ідеально", — розповідає Авдєєв. Але за тиждень до виїзду п'ятьом хлопцям відмовили у візі, і Олегу довелося спішно докуповувати необхідне.
Стартував хлопець 28 травня з Ужгорода, куди доїхав поїздом, там перетнув кордон і сів на велосипед. "Спочатку хотів повністю доїхати до Франції на велосипеді, але подивилися маршрут і зрозуміли, що він нуднуватий — мало зачіпали великих міст, зате занадто багато треба було крутити педалі, бо проклали більш видовищний маршрут". У результаті кожне з міст залишило незабутні враження: Прага підкорила прекрасними видами з пагорбів, Нюрнберг — старовинними будинками і спокоєм, Амстердам — красивими будівлями і рівною місцевістю. "Ця країна як ніби створена для велосипедистів, в ній зовсім немає підйомів", — зі знанням справи каже мандрівник.
Втім, головне видовище, як розраховував Олег, чекало його вже у Франції, де мало відбутися футбольне свято. По місцях Євро-2016 велосипедист роз'їжджав у футболці збірної України, з синьо-жовтими прапорами і банером "Металіста". Харків'янин зізнається: такий наряд привертав увагу людей майже у всіх країнах, мовляв: європейці цікавилися, як йдуть справи в Україні, в нашому футболі. До речі, на самих стадіонах, каже велолюбитель, він зустрів чимало харків'ян, а в середині поїздки до нього навіть приєднався один із друзів, яким таки вдалося роздобути візу — хлопець прямо в Ліоні купив велосипед.
Футбольна частина поїздки могла б бути і кращою — визнає наш герой. Мало того, що збірна в результаті підкачала, програвши всі три матчі, так ще й організація ЧЄ помітно поступалася тій, що була чотири роки тому в Україні. "Коли у нас грали голландці, фанатам зробили окремий кемпінг на Журавлівці, я сподівався зустріти щось подібне і у Франції. У Харкові на кожному кроці були покажчики, щоб іноземці легко орієнтувалися в місті, тут навіть фан-гід давав неправдиву інформацію, а табличок просто не було", — каже Авдєєв.
Але ця країна вразила дивовижними гірськими пейзажами і незабутньою поїздкою уздовж Середземного моря по Марселю. До речі, хлопець відпочивав в основному в придорожніх кемпінгах. Так, ночівля в чеському наметовому містечку обійшлася у 8 євро, а у Франції довелося платити всі 18. Заради економії іноді розбивав намет біля річок. "На зворотному шляху наші прикордонники в пункті пропуску Чоп не пускали нас додому, мотивуючи тим, що на велосипедах в'їжджати не можна. Довелося їхати в Угорщину, де в очікуванні поїзда ночували під час грози, притулившись до зачинених дверей вокзалу на станції в маленькому містечку Захонь", — згадує Олег останній день євротуру.