Біля донецького "Ліверпуля" затримали журналіста. Фото: Андрій Нікітін
Ми приїхали в Донецьк на рейсовому автобусі з Дніпропетровська. Вдень на вулицях Донецька малолюдно, а до вечора місто і зовсім порожніє. Зустрічаються лише поодиноких перехожі. У самому центрі, біля розважального комплексу "Ліверпуль", безлюдно. У темряві не видно, що будівля обкладена мішками з піском. Одного лише фото виявилося достатньо, щоб опинитися під дулом автомата.
Побачивши спалах, до нас підбігають три хлопця в камуфляжі зі зброєю. Не представившись, сказали, що фотографувати будівлю категорично заборонено. Потім поставили до стінки і почали огляд особистих речей. Попросили документи. Побачивши дніпропетровську прописку і журналістське посвідчення, молоді люди наставили дуло автомата. Документ про акредитацію від "міністерства інформації і зв'язку" невизнаної "ДНР" на автоматників не подіяла.
- Старший розбереться, – сказав один з задержавших журналіста з товаришем.
Через кілька хвилин підійшов старший – чоловік років п'ятдесяти в камуфляжі і прочитав коротку лекцію про те, що в Дніпропетровську всі зазомбовані.
- Все одно ви все перебреше, я не спілкуюся з дніпропетровцями. Зараз дзвоню "Топазу", – відрізав головний з автоматників.
Через хвилин десять до "Ліверпулю" під'їхали двоє людей років двадцяти п'яти в цивільному одязі. Документи не дивилися, відразу ж наказали сідати в авто.
По дорозі ми пояснили "оплотівцям" "Топазу", що маємо право на зйомку скрізь, крім військових об'єктів.
- Зараз розберемося, – сказали вони.
Привезли в будівлю, обкладену мішками з піском, яку охороняли люди в камуфляжах з нашивками "Оплот" і "Новоросія". Увійшовши до будівлі, нас запитували: хто такі, з якою метою приїхали, що фотографували. Отримали відповідь, що з Дніпропетровська, пишемо матеріал про життя простих городян, фотографували цивільні об'єкти.
"Оплотівці" дивилися наші фотографії, вихідні дзвінки на телефонах. Одна річ нас навіть потішила: коли в будівлю входили люди в камуфляжі, віталися і з тими, хто проводив допит – він проходив у формі бесіди, і з нами, адже на вигляд однакові – цивільний одяг, слов'янська зовнішність.
У цей час в будівлю ввели хлопця. На ньому, як кажуть у народі, не було обличчя.
- Він з "Правого сектора", 17 років, каже, мовляв, заплатили 20 тисяч гривень. Документів немає.
- Відведіть в підвал до встановлення особи, – розпорядилися наші візаві.
Після "оплотівці" зателефонували, ймовірно, в "міністерство інформації та зв'язку". Ті, хто затримав нас, пояснили по телефону, що в Донецьк приїхали журналіст з Дніпропетровська з товаришем, документи в порядку, військових об'єктів не знімали. Стало зрозуміло, що нас відпускають, але попередньо сказали написати заяву, що претензій до "Оплот" не маємо.
Після нас довезли до місця затримання і відпустили.