Діти в бомбосховищі. Фото: AFP
Рік війни на Донбасі приніс не тільки масштабні руйнування і десятки смертей, але й скалічив долі сотень людей, а у маленьких жителів регіону назавжди відібрав дитинство. Психологи б'ють на сполох: багато дітей ще не скоро зможуть забути жах війни, а бойові дії на Сході можуть важко відбитися на декількох поколіннях українців.
Сім'я мешканки Донецька Анастасії за час бойових дій ні разу не виїжджала з міста. Жінка зізнається: бігти від війни їм просто нікуди. Найстрашніше – її п'ятирічний син Артем важко переніс обстріли. "Якось раз ми були в гостях, і друзі помітили, що наш син здригається від гучних звуків або коли раптово вмикають світло. Раніше такого не було. Артемко став частіше проводити час, сидячи в куточку, – його вже не дуже цікавлять іграшки, друзі. Я зрозуміла, що позначилася ситуація, коли кілька місяців нам довелося прожити в обстрілювали районі міста. Тоді щодня ми чули постріли і вибухи, ховалися з дитиною у ванній, але змін у поведінці сина після цього я не помічала. Вони проявилися пізніше. Психологи пояснили мені, що це звичайна ситуація – наслідки можуть виявлятися протягом року".
Зараз син Анастасії відвідує Центр психологічної підтримки Гуманітарного штабу Рината Ахметова на "Донбас Арені", де проводяться заняття психологів з дітворою з Донецька та Макіївки. "Волонтери займалися з Артемом, і поступово він повернувся до нормального стану. Він вже не замикається в собі", – радіє Анастасія.
За словами відомого дитячого психолога Олександра Венгера, який проводить тренінги для фахівців у рамках програми "Травма війни" Гумштаба Ріната Ахметова, дитячі психотравми, отримані в результаті бойових дій, можуть проявити себе навіть через багато років. "Якщо не проводити психологічну роботу, є великий ризик, що надалі людина буде сприймати весь світ як дуже небезпечний. У майбутньому людина може потрапляти в якісь екстремальні ситуації, бо не буде відчувати різниці між справжнім ризиком і уявним. Це може обернутися пристрастю до алкоголю або наркотиків, тому що людина буде жити в постійному відчутті небезпеки, а алкоголь і наркотики на час притупляють це почуття, – говорить експерт. – Страх парадоксальним чином може не просто відкластися на десять років, але навіть передатися дітям! Наприклад, з постраждалими під час Голокосту проводилася велика психологічна робота, а потім з дітьми цих постраждалих, як виявилося, теж потрібно працювати психологам... А зараз йде робота вже з їх онуками! Війна може залишити відбиток на кількох поколіннях".
Як кажуть психологи-волонтери Гумштаба Ріната Ахметова, в донецьких бомбосховищах, де живуть цілі родини з дітьми, їм нерідко доводиться стикатися з важкими психотравмами батьків. "Буває таке, що не так дітям потрібна допомога, скільки їх батькам. Деякі люди дуже дезадаптовані в ситуації. Вони знайшли безпечне місце у вигляді бомбосховища, і бояться його покинути. Вони не відпускають далеко дітей, а найстрашніше – не будують планів на майбутнє і не уявляють, як житимуть завтра", – зазначає психолог-волонтер Наталя Ніколаєва.
Усього з початку роботи Психологічної служби Гуманітарного штабу Рината Ахметова допомога фахівця вже отримали 12 тисяч дітей. Психологи працюють і з дітками, що живуть безпосередньо в зоні бойових дій, і з переселенцями – у Донецьку, Маріуполі, Києві, Слов'янську, Красноармійську, Дніпропетровську, Запоріжжі, Луганську, Алчевську, Сєвєродонецьку, Полтаві, Одесі, Миколаєві та Львові. Разом з дітьми психологічну підтримку отримують і їхні батьки. Подробиці можна дізнатися за телефоном гарячої лінії: 0 800 509 001. Також анонімний питання психологу можна задати по електронній пошті psychological-help@i.ua.