У Донецьку – бум "підприємництва". У віджатих бойовиками спорудах мало не щотижня відкриваються торгові точки різної величини. Причому з'являються вони там, де в мирний час розташовувалися зовсім інші об'єкти. І мало не щотижня мешканці Донецька з подивом виявляють нові вивіски там, де їх раніше не було.
"Або мені здається, або продуктових магазинів стало вже якось дійсно багато. На кожному розі відкриті, асортимент один і той же. У продуктових продавці нудьгують і позіхають – в окрузі ще з п'ять таких же, а людей набагато менше, ніж до війни. Напливу покупців там навіть під Новий рік не було, – дивується донецька домогосподарка Лариса Панченко. – У нас в Калінінському районі в приміщенні салону краси відкрився продуктовий магазин, а на місці двох відділень банків – ще один продуктовий і один секонд-хенд. Ціни на секонді, м'яко кажучи, високі: наприклад, звичайна літня сукня коштує 500 рублів".
Фото: соцмережі
Зникають звичні вивіски, стало менше рекламної ілюмінації, що зазиває покупців. При цьому жителі шахтарської столиці відзначають, що разом з продуктовими магазинчиками активно відкриваються і питні заклади.
"На одній з тролейбусних зупинок в магазинчику раніше сусідили кондитерська, салон дверей і вікон і салон ритуальних послуг. Тепер поруч з кондитерською – тільки "розливайка", де можна з ранку алкоголем "зарядитися". Звичайно, це ж явно важливіше дверей і вікон в Донецьку, – іронічно зазначив донеччанин Олексій Книш. – Купа реклам про відкриття "алко-маркетів" в центрі міста, наливайок і разливайок, пивних і пляшкових. Немов кажуть нам: "Пийте, громадяни дорогі, спивайтеся швидше!". От би дитячий садок відкрили – я б здивувався!".
Фото: соцмережі
Самі донеччани вважають, що говорити про економіку, розвиток промисловості та підприємництва в так званій "ДНР" і говорити не доводиться. А відкриття торгових точок – ні що інше, як непродумана спроба швидко заробити гроші. "Як можна на площі в 200 квадратних метрів відкривати три магазини з однаковим набором продуктів? Чотири аптеки, одна навпроти іншої? Мене раніше вражало: як це виживають наддорогі бутики, де, наприклад, сумка коштувала $ 1000, а сукня – $ 2000? Ніхто ж не купував це... А потім пояснили: бутіки – це вірний засіб для відмивання грошей. Так само, напевно, і зараз з продуктовими точками – відмивають гроші", – поділилася міркуваннями мешканка центру міста Світлана Лазаренко.
Всесвітньо відомі бренди вже давно покинули Донецьк разом з великими торговельними виробничими площами. Безжурні донеччани і тут знайшли дещицю оптимізму. "У самому центрі Донецька, по сусідству з колишніми магазинами елітних годинників і одягу, відкрився магазин меблевої фабрики. Ну, скажімо так, я радий, що в пріоритеті меблі, а не годинник вартістю в трикімнатну квартиру, – говорить донеччанин Сергій Маркін. – Раніше ця фабрика перебувала десь на околицях, здається, в Кіровському районі, і там же був її магазин. Тепер це центральний магазин міста. Все добре, але меблі зараз купити в Донецьку так само складно, як колись – ексклюзивний годинник. Дорого!"
Колишні відділення банків, стоматологічні кабінети, перукарні та кондитерські, магазини дитячого одягу і ювелірних прикрас поступаються місцем самому насущному – продуктам, лікам і дешевому одягу. "Уже не знаєш ніколи, що відкрите, а що закрите. Повсюдно, мало не на кожному розі відкриваються міні-кав'ярні, як ніби жителі Донецька для того і народилися, щоб тільки пити каву. Ще відкриваються аптеки, хоча і раніше їх було більше, ніж треба, як мені здається. Там постійно порожньо і асортимент слабкий", – поділилася спостереженнями донеччанка Олександра Свищева. Також донеччани зазначають, що в центрі міста, на найдорожчих орендованих площах, відкриваються магазини військового одягу і зброї.
Фото: соцмережі
Донеччани засмучуються: їх колись сучасне цивілізоване місто може перетворитися на один суцільний продуктовий лабаз з непомірними цінами і невисокою якістю товарів. Бояться, що торгівля в місті вже ніколи не вийде на довоєнний рівень і їм доведеться задовольнятися обносками або російськими продуктами, які багато донеччан вважають не дуже якісними. За якісні продукти і речі потрібно віддати підняту до небес ціну або везти їх з території України, де вони набагато дешевші. "Боюся, місто перетворюють на велике сільпо, де з одного прилавка разом з хлібом і молоком продають мишоловки і гумові чоботи", – з сумом резюмував дончанин Сергій Маркін.