Майже два роки тисячі вимушених переселенців, покинувши рідні місця, поневіряються по найманих квартирах і переїжджають з місця на місце. Знайти притулок, який став другим домом, багатьом так і не вдалося. Люди як і раніше потребують допомоги і не знають, що їм ще доведеться випробувати.
В яких умовах і як виживають переселенці?
Бойові дії стали найсильнішим стресом для переселенця з Мар'їнки. У Геннадія почалися напади епілепсії, все його тіло тремтить.
Богуцкі – мама і син – тікали від снарядів влітку дві тисячі чотирнадцятого. Після потужних вибухів вціліли лише стіни. Але повернутися додому Олена Яківна не може – обстріли не дозволяють. Хоча дуже хотілося б, каже жінка. Поневірятися по найманих квартирах у 79 років просто немає сил.
Але поки навідується додому лише зрідка – щоб полити квіти і подивитися, чи все із залишеного ціле. А потім – знову в Курахове, лікувати хворого сина. Грошей на ліки у пенсіонерки не вистачає.
Щоб підтримати організм Геннадія – постійно потрібні препарати для кровообігу, роботи печінки і серця. Літній мамі чоловік допомагати по господарству не може, хіба що піднести якусь тяжкість.
У Кураховому допомогу видають саме переселенцям. Їх тут тисячі. Вікторія Болбат – з Петровського району Донецька, де зруйновано майже все. Коли почалися бойові дії, донечці Вікторії було всього кілька місяців. Завдяки дитячим наборам Ріната Ахметова дівчинка не голодувала.
"Гуманітарний штаб надає допомогу всім людям, які постраждали в ході збройного конфлікту на Сході України, які волею долі опинилися на вулиці через те, що житло зруйноване, у них немає засобів для існування і, звичайно, найскладніші і найбільші втрати – це втрата рідних і близьких людей", – каже Олександр Вишняков, директор Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
У черзі за допомогою Ріната Ахметова – і переселенці, у яких немає можливості зняти житло. Півтора року тому місцева влада пішла їм назустріч, тимчасово надавши кімнати в будинку ветеранів.
Будинок ветеранів у Кураховому пустував близько десяти років. Він наповнився мешканцями після масивних обстрілів Донецька, Красногорівка та Мар'їнки. Сьогодні тут 75 переселенців.
У перші дні обстрілів Мар'їнки в будинок бабусі Шури залетіли снаряди. Син загинув. Олександра Тимофіївна залишилася зовсім сама.
Бабуся Шура живе в кімнаті сім-В. На табличці вхідних дверей – мобільний номер телефону. Бути готовою до всього навчила війна. У кімнатці розмірів з комору ідеальний порядок – так старенька береже кожен сантиметр нинішнього житла. Але впоратися з самотністю Олександрі Тимофіївні не під силу – з рідні не залишилося нікого, і йти їй нікуди.
Переселенці трепетно бережуть усе, що вдалося вивезти з-під обстрілів.
Остання баночка абрикосового варення для Любові Іллівни – це пам'ять про зруйнований будинок.
Свій дім Любов Іллівна будувала довгі роки по цеглинці. Тепер на пенсію в тисячу чотириста гривень не може зняти навіть квартиру. В цій кімнаті в будинку ветеранів живе з сином. Продукти купують лише ті, що по кишені. Завдяки допомозі Ріната Ахметова, зможуть прогодувати себе ще місяць.
За дев'ять місяців роботи бригади мобільної видачі Штабу Ріната Ахметова доставили у нужденні прифронтові міста і селища більше ста тисяч продуктових наборів. Кожен постраждалий – мріє повернутися в рідні місця. Серед таких – і наші героїні. Ці жінки виживають, як можуть. Вони втомилися від злиднів і хочуть спокою і миру. З останніх сил вірять, що рано чи пізно вони повернуться туди, де їх вже ніхто не чекає, але де є відчуття дому.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".