Цей рік в окупованому Криму видався аж надто посушливим. Щороку запаси води можна було поповнювати з Північно-Кримського каналу, але Україна перекрила його після початку російської окупації. Щоб здобути воду, кремлівські маріонетки бурили свердловини та планували стріляти по хмарах. Тепер вихід з водної кризи окупанти бачать у будівництві установки для опріснення води.
Наскільки це реально – дізнавалася кореспондентка "Сьогодні" Ельвіна Сейтбуллаєва.
У Ялті воду дають о шостій ранку та о 9-й вечора. За цей час навіть не встигають попрати чи помитися.
"Воду, коли починають давати, виходить вода руда, її неможливо пити, хвилин 40-50 потрібно чекати, щоб її злити, виходить, втрата води йде", – каже житель Ялти Олександр Шпякін.
У деяких регіонах окупованого півострова і зовсім немає графіку подання води. У Керчі купують як питну, так і технічну воду. Цей рік видався такий засушливий, що на півострові чотири водосховища майже зникли і ще два – обміліли. Тому почалися перебої з постачанням води у Керч, Ялту, Бахчисарай та Сімферополь. Північно-Кримський канал не поповнює річок та водосховищ півострова від початку російської окупації.
Окупанти робили свердловини, планували перекачати воду з Краснодарського краю. Нині вихід з водної кризи бачать в установках опріснення. Та це турбота не про потреби населення, а про потреби російських військових.
"Крим в особі пана Аксьонова наполягає, щоб воно таки будувалося, Москва вже сумнівається, і сам Путін каже, що це занадто дорого і що це неможливо. Я думаю, що це була серединка на половинку. Будуть збудовані опріснювачі як таке резервне обладнання для вирішення проблеми в найбільш критичних місцях для росіян. Тобто це військово-морська база в Севастополі, це місця базування великих підрозділів, це Керч, звичайно, Сімферополь, де перебуває все чиновництво, яке в Крим прибуло, і там найбільше перенаселення", – пояснює журналістка-розслідувачка Валентина Самар.
Які компанії встановлюватимуть опріснювальні установки в Криму, поки невідомо. Росія технологій таких не має, тому запрошуватиме іноземців, як це було для будівництва Керченського мосту. Ймовірних закордонних підрядників, що візьмуться за проєкт опріснення води в Криму, вже розшукує Міністерство закордонних справ України, щоб заблокувати їхню роботу.
"Для питної потреби місцевої кримської води достатньо, але для цього потрібно вкласти гроші в інфраструктуру в перекидання цієї води, бо в одних регіонах це надлишок, в інших – нестача. Вона нерівномірно розподілена, її потрібно перерозподіляти. Це фінансові витрати, які повинен буде понести окупант", – коментує ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв.
Утримувати півострів, який Кремль за сім років майже перетворив на військову базу, Росії щороку стає все дорожче. Навіть якщо окупанти встановлять опріснювачі, для сільського господарства Криму цієї води не вистачить.
У жовтні-2020 окупанти заявляли про намір протягом двох років побудувати в Криму установку з опріснення морської води, яка обійдеться російському бюджету в 8,2 млрд рублів (близько 3 млрд грн). Вважається, що 2022 року комбінат дасть усьому Криму 20 тис. кубометрів води на добу і стільки ж – Севастополю, де розміщена база Чорноморського флоту РФ.