Секрети донорства: куди після здачі потрапляє кров, і як виявляють ВІЛ і сифіліс

8 липня 2014, 09:30
У Харківській області – понад 300 000 кадрових донорів крові, які, при необхідності, можуть врятувати життя іншим

<p>Донори здають близько 100 літрів крові в день. Фото: Е. Волкова</p>

Реклама

Відколи в госпіталі почали привозити поранених терористами бійців, ажіотаж навколо Харківського обласного центру служби крові не вщухає. У Мережі раз у раз з'являються заклики здати кров для військовослужбовців. "Сегодня" побувала в сховищі крові і з'ясувала, на скільки вистачить запасів плазми і еритроцитів.

У будній день біля реєстратури центру невелика черга охочих допомогти, причому багато хто здає кров не вперше. Ще кілька тижнів тому медикам доводилося пояснювати добровольцям, що дефіциту крові немає і бути не може. "За рахунок того, що збільшився потік донорів в наш центр, ми призупинили заготовку в інших 17 відділеннях трансфузіології в області і взяли велике навантаження на себе. Але так як влітку в плановому споживанні крові зазвичай відбувається спад до 10%, надходження поранених на нашу роботу практично не вплинуло. Це 5-7%, і для нас ця цифра не є критичною", – розповідає головлікар обласного центру служби крові Вадим Яворський. Зараз у середньому сюди приходять до 200 добровольців, здаючи в сумі близько 100 літрів крові в день.

Весь процес стартує на другому поверсі, де донори заповнюють документи, проходять медобстеження і піднімаються в просторий зал з шкіряними кріслами і телевізорами, де, власне і здають кров. Співробітники центру запевняють: навіть з чергою донор витратить на все про все не більше півгодини. Після цього кров поділяють на плазму і еритроцити, а невеликі пробірки-супутники відправляють на спецдослідження. Як виявилося, можливі ВІЛ, сифіліс, гепатит В і С в крові визначає зовсім не людина: щоб виключити помилку, дослідження проводять на двох сучасних хемілюмінесцентних аналізаторах. "Це повністю автоматичний комплекс: одночасно в "гніздо" можна поставити 125 пробірок з індивідуальними штрихкодами, машина сама бере кров на аналіз і вже через 40 хвилин виводить результати на комп'ютер", – пояснює завідувач лабораторії Павло Лопатін.

Реклама

Якщо кров не забракували, плазму відправляють на піврічний карантин у спеціальні морозилки, де підтримується температура -42 градуси. Але якщо одне зі сховищ вражає своїм масштабом, адже там знаходиться більше 40 спеціальних камер для заморозки, в приміщення на цокольному поверсі запрошують зі словами "А хочете зиму?". Дійсно, опинившись у гігантських морозилках, розрахованих на 2500 літрів, де зберігаються сотні доз плазми, через холод відмовляється працювати навіть техніка. До слова, всього в центрі – близько 6000 літрів плазми, яка може зберігатися максимум три роки. Притому в середньому по Харківській області її йде до 10 000 літрів на рік.

Еритроцити, за словами співробітників центру, зберігаються до 30 діб при температурі від +4 до +8 градусів, тому цей запас весь час повинні поповнювати. "Зараз у нас залишилося до 1000 доз еритроцитів, так що навіть автономно ми можемо проіснувати ще два тижні. Однак ми тримаємо і заготовляємо кров так, щоб вона вся пішла максимум на 15-й день", – пояснює заввідділу комплектування донорських кадрів Юрій Верховенко.

У самому пункті видачі крові еритроцити зберігають у холодильниках, а видають за допомогою спецпрограми: контейнер з плазмою або еритроцитами підносять до сканера, який зчитує інформацію, і автоматично формується накладна.

Реклама

Портрет донора: допомагають одружені

У Харківській області – понад 300 000 кадрових донорів крові, які, при необхідності, можуть врятувати життя іншим. І в центрі служби крові склали портрет їхнього потенційного донора. Як виявилося, це одружений чоловік від 25 до 35 років, який працює або поки ще навчається у вузі. "25% наших донорів – це жінки, а інші 75% – чоловіки. Однак, якщо розглядати брак крові, то здоровіше все ж жінки, причому з Харкова, а не з сільської місцевості. Найактивніше здають кров студенти, і саме у них ми виявляємо найменше браку крові", – розповідає головлікар Харківського обласного центру служби крові Вадим Яворський.

За словами співробітників центру, серед харків'ян в основному кров здають люди до 45 років, а ось жителі області стають донорами і до 50. "Так як у світі найбільше людей з I групою крові, то, відповідно, саме вони найчастіше і стають донорами. Проте проблем з рідкісними групами крові, наприклад, з IV з негативним резус-фактором, в області немає завдяки кадровим донорам", – запевняє головний лікар облцентру служби крові.

У донори – після сніданку і дзвінка

Донорам в обласному центрі по вул. Клочківській, 366, раді завжди. Але перш ніж здавати кров, бажано зателефонувати за тел. 337-85-01 і дізнатися, чи потрібні зараз добровольці. Медики радять здавати кров в першій половині дня, при цьому виспавшись і легко поснідавши. З собою потенційним донорам потрібно мати паспорт з харківською пропискою. І, якщо кров не забракують, людина може стати кадровим донором, допомагаючи іншим від трьох до восьми разів на рік, що, за словами медиків, навіть корисно.