Багато дітей просто вмирають в цих катівнях. Фото: shijue.me
Одеські активісти б'ють на сполох: у психоневрологічних інтернатах області закривають здорових сиріт, які з певних причин "незручні" вихователям інтернатів. Правозахисники говорять про те, що в замкнуту систему "каральної психіатрії" важко проникнути, а кожне визволення здорового "пацієнта" з клініки – диво. Багато хто просто вмирають у цих катівнях. "Сегодня" дізналася, що насправді відбувається і як допомагають дітям, які через свій темпераментний характер можуть потрапити в подібні установи.
У нещодавно розформованому департаменті соціального захисту населення ОДА нам повідомили, що у Новосавицькому психоневрологічному інтернаті (Великомихайлівський район) на 220 місць для сиріт створені гідні умови, в палатах чисто, є тренажери, інструменти для рукоділля та книги.
За словами адміністрації інтернату, нещодавно у них була комісія з обласного управління охорони здоров'я за смертністю. Правда, повідомити дані про те, скільки дітей померло в останній рік, в інтернаті навідріз відмовилися.
У облздраві нас запевнили, що рівень смертності не перевищив норму, а ось громадські працівники кажуть, що там, куди вони ще не дісталися, діти продовжують гинути. "У Новосавицькому інтернаті за десять років померло 134 людини", – стверджує правозахисниця Тетяна Макарова, яка 15 років займається звільненням дітей з "таборів смерті". За її словами, завдяки тому, що громадські працівники розворушили "осине гніздо" у Великомихайлівському районі, в даний час умови перебування там покращилися.
Раніше потрапити в установу було можна, а зараз – навіть запрошують у гості. Чутки про жорстоке ставлення до дітей теж спростовують. "Діти, хоч і хворі, але теж люди", – сказав "Сегодня" співробітник інтернату, який, однак, не побажав представитися.
Проте нам вдалося розшукати колишнього вихованця цього закладу Олександра Карабутова. За словами хлопця, "хворим" його зробила мачуха, щоб відібрати квартиру. "Я шість років провів у інтернаті, мені було 18 років, коли я туди потрапив. Щоранку – на роботу, не хочеш – укол найсильнішого заспокійливого і удари в печінку. Годували баландою. А коли мене звідти витягли правозахисники, виявилося, що за цей час на моє ім'я ще й кредит оформили. Довелося виплачувати", – згадує хлопець.
Громадські діячі запевняють, що в подібних місцях завжди процвітало звірство персоналу. "Дітей б'ють, ґвалтують і застосовують так звану трудотерапію – женуть на поля і змушують обробляти посіви отрутохімікатами. Після польових робіт підлітки скаржаться на отруєння. Особливо міцних здають в "оренду" фермерам як робочу силу", – продовжує Тетяна. За її словами, про всі жахи розповідають вихованці, яких вдається витягнути з цього місця.
Процес звільнення однієї людини може зайняти роки, а по-справжньому хворими в таких місцях є лише 5% дітей, інших, мовляв, такими роблять за допомогою сильнодіючих ліків, які викликають галюцинації. "Адміністрація – опікуни недієздатних дітей за фактом привласнюють їх соціальні виплати", – пояснює Макарова.
За її словами, один з пацієнтів інтернату, Андрій Баранов, навіть став свідком того, як санітар забив до смерті вихованця клініки. Санітар всього рік перебував під слідством, а потім вбивство повісили на випадкового свідка Баранова з причини його нібито неосудності. "Спочатку хлопця перевели в дніпропетровську психлікарню, а потім в миколаївську. Нині ми домагаємося його звільнення й зняття звинувачення", – говорить правозахисниця. І додає, що з цього і багатьох інших питань вже була на прийомі у нового начальника Одеської міліції Гіоргі Лорткіпанідзе. "Мені пообіцяли допомогти, але поки результатів немає", – нарікає співрозмовниця.
У міліції кажуть: "У курсі проблеми і шукають шляхи її вирішення".