Ломбарди та комісійні магазини стали порятунком для донеччан. Фото: Соцмережі
Ще минулого року, коли Донецьк обстрілювали з усіх боків, а донеччани бігали в підвали та сховища з неприємною регулярністю, вони зрозуміли: є багато речей, без яких можна прожити. Золото і коштовності, побутова та електронна техніка, хутра, навіть легкові автомобілі перестали радувати жителів окупованого міста. На зміну їм прийшли інші предмети "розкоші": вода, продукти, ліки, теплий одяг і гарне взуття...
Щоб придбати зайву упаковку памперсів для дитини або купити мішок картоплі, багато хто готовий на все, але є проблема – немає грошей і роботи. Найбільш некримінальним способом злегка збагатитися, є застава речей. Благо на цій потребі донеччан вже щосили грають підприємці, відкривши в шахтарській столиці ще більше ломбардів і комісійних магазинів, ніж було раніше. Сегодня.ua дізналася, як зараз донеччани використовують ці можливості невеликого, але все-таки заробітку.
Ломбарди
Як виявилося – використовують, та ще й як! Ломбарди завалені ноутбуками, планшетами, кавомолки та хлібопічками, в комісійних не злічити одягу та взуття. До цього можна додати активний обмін і продаж речей б/в в соцмережах.
"Звичайно, така кількість комісіонок, ломбардів та секонд-хендів – це показник поступового зубожіння населення. Одна справа, коли в "секонді" молодь шукає собі всякий цікавий одяг подешевше або коли в ломбард несуть золоті сережки "до получки". Інша – коли люди намагаються отримати хоч якісь гроші і вижити на них по-серйозному", – поділилася донеччанка Катерина Шептенко.
Ломбардів дійсно багато – тільки на "п'ятачку" радіусом в 100 метрів біля Міського саду ми нарахували їх чотири і ще дві "комісіонки"! Якщо в комісійних магазинах можна придбати яку-небудь необхідну дефіцитну річ, то ломбарди лише скуповують, що не виставляючи на продаж нічого, крім золота. Тільки в одній точці продається золото – за ціною 770 гривень за грам, у всіх інших з радістю погоджуються купити і техніку і золото – але на своїх умовах.
"Золоті прикраси 585-ї проби ми скуповуємо від 450 гривень за грам. Якщо проба вище – ціна теж вище. Якість виконання прикраси нас не цікавить, роботу ювеліра ми не враховуємо. Золото купуємо як лом, – розповіли працівники в одному з донецьких ломбардів. – Техніку теж різну беремо. Приміром, ноутбуки та акустичні системи, але тут все залежить від зносу і новизни приладу. Наші фахівці оцінять вашу техніку і назвуть суму".
Гроші видають в ломбардах тільки під заставу техніки та золота, приходити з шубами або антикваріатом не варто. "Немає умов для зберігання шуб – ні чохлів, ні холодильника, а без них міль товар відразу "знизить ціни" до нуля", – скупо кажуть працівники.
Процентна ставка залежить від суми, в яку оцінюється заставу. У середньому – близько 0,7% в день. За автомобіль, наприклад, просять 10% від суми застави на місяць.
Фото: startup-platforma.ru
Крім усього іншого, ломбарди, на жаль, беруть участь у продажу крадених речей, не маючи можливості відстежити походження закладених годин або дамській золотого ланцюжка. "У нас в Калінінському районі біля одного ломбарду завжди труться особистості похмільного виду з ранку раніше. І кожен раз мобільники закладають. Явно ж не свої, а вкрадені. Отримали трохи грошей на пляшку, ввечері у когось відняли мобільник – і знову на чергування, до дверей ломбарду", – розповів донеччанин Олексій Прідко.
Цікаво, що в деяких містах області, захоплених бойовиками, в ломбардах вже цікавляться: скільки коштує закласти і викупити зброю. "Я чув про такий випадок в Сніжному – хтось хотів закласти пістолет. У принципі, це допускається, але не в наших умовах. Продавці перелякалися, сказали, що ні, не можна", – поділився один з працівників донецького ломбарду.
Комісійні магазини
А ось комісіонки стали порятунком для донеччан – тут можна недорого одягнути дитину на літо, купити не за захмарною ціною туфлі або кросівки, а також придбати необхідну техніку або комплектуючі за майже символічними цінами.
У ще одному ломбарді, розташованому в Будьонівському районі Донецька, стелажі заставлені дрібною побутовою технікою. В основному продають телефони, планшети і ноутбуки. Весь товар – був у вжитку, зате ціни досить демократичні. Наприклад, ноутбуки стартують від 2000 гривень, а ось планшети і зовсім за "рекордною" ціною від 800 гривень.
"Нещодавно практично задарма в ломбарді розжився зовнішнім жорстким диском на 1 терабайт – всього за 300 гривень. Можна сказати, він практично новий. Взагалі, там зараз багато подібних речей майже за копійки можна знайти", – ділиться донеччанин Віктор Щелканін.
Донеччанки раді комісійним. "Днями купила дочці ошатне плаття на останній дзвоник всього за 150 гривень, – розповіла Надія Воронкова. – Поряд з нами матуся купувала крихітному малюкові набір на осінь – комбінезон за 120 гривень і шапочку за 50. Інші придивлялися до коляски – продавці подзвонили власникам, запитали, чи згодні ті на знижку. Виявляється, в комісыйних можна торгуватися!"
Для рядових донеччан комісіонки кращы за секонд-хенди, при тому що в "секондах" ціни ще трохи меншы. "Тут не обробляють речі хімією, яку важко випрати", – пояснила Надія.
Продавці комісійних магазинів розповіли, що здати товар на комісію – ціла наука. "По-перше, треба розуміти, що на ексклюзивну сукню, яка вам обійшлася в 1000 гривень, вже такої ціни не буде. Та й навряд чи вона швидко продасться, швидше, випадково. По-друге, ми дуже прискіпливо ставимося до зовнішнього вигляду речей . "Ось тут трошки малюнок здертий, майже не видно" – це нам не підходить. З цим – в секонд-хенд, – розповіла продавець Наталя. – Ще є сезонність, тобто, наприклад, зараз ми продаємо літо і трошки осінь. Новорічні сукні для дівчаток і хутряні жилетки, які принесли в магазин, через якийсь час будуть уцінені на 20%, потім ще на 10%... Це стандартні правила комісіонок. Також за правилами не брати спідню білизну, але все одно є такі, хто колготки жіночі принесе ношені, хто білизну. Ображаються на нас, кажуть "Ми допомогти хочемо, а ви не даєте!" Але з боку виглядає дивно – на ношеній білизні люди хочуть грошей заробити".
Традиційно комісійний магазин залишає собі 30% від заявленої оцінки товару. "Звичайно, на одязі та взутті грошей не заробиш, а от меблі, техніка – це вже щось, – кажуть продавці. – Поки невідомо, коли в Донецьку з'являться нові брендові магазини, а те, що продається зараз, коштує дуже дорого. Не всі можуть купити собі взуття навіть на ринку за 700-800 гривень, тому комісійні – дуже доречні".