Президент МКЧХ Петер Маурер. Фото
Сьогодні президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Петер Маурер завершив свій п'ятиденний візит в Україну. Пан Маурер зустрівся з президентом України Петром Порошенком, представниками Верховної Ради та Кабінету міністрів, а також побував у Донецьку і Луганську. За підсумками візиту МКЧХ рекомендував українській владі поліпшити роботу контрольно-пропускних пунктів на лінії зіткнення. У той же час представників т.зв. "республік" Петер Маурер закликав забезпечити безперешкодний доступ до всіх ув'язнених у тюрмах "ДНР" та "ЛНР".
В цьому році організація вперше отримала доступ до ув'язнених на непідконтрольною території. Давати коментарі про те, в яких умовах утримують українців в т.зв. "Республіках", представники МКЧХ не можуть, однак при цьому Петер Маурер зазначає: "Червоний Хрест готовий надати будь-яку допомогу ув'язненим, в тому числі забезпечити їх медикаментами, одягом, їжею. Всього делегати МКЧХ зустрілися з 573 ув'язненими, які перебувають на підконтрольній уряду України території , будь-який з них міг передати повідомлення своїм рідним і близьким".
В інтерв'ю сайту "Сегодня" президент МКЧХ Петер Маурер розповів про роботу Червоного Хреста на Донбасі і про свої враження від візиту в т.зв. "республіки".
- Ви вже не вперше за час військового конфлікту приїжджаєте в Україну. Розкажіть про свої враження, що ви побачили на непідконтрольній території? Як змінилася ситуація?
– Це мій другий візит в Україну, але я вперше побував на непідконтрольній уряду України території. Найбільше мене вразила величезна лінія зіткнення. Дуже багато людей проживають на території конфлікту. Ми бачили подібні конфлікти в інших частинах планети, але не на такій густонаселеній території. Тут же живе дуже багато людей. Масштаб руйнувань і кількість постраждалих справили на мене грандіозне враження.
Виходячи зі статистичних даних, ми знаємо, що це один з найбільших конфліктів з часів війни на Балканах. І те, що я побачив, можна порівняти з даними статистики.
Виходячи зі статистичних даних , ми знаємо , що це один з найбільших конфліктів з часів війни на Балканах . І те, що я побачив , можна порівняти з даними статистики
- У цьому році МКЧХ виділить Україні 60 мільйонів доларів. На яку допомогу можуть розраховувати мешканці непідконтрольної території?
- Люди, як і раніше, можуть розраховувати на гуманітарну допомогу. Ми займаємося відновленням пошкоджених будинків, електромереж, водопостачання. Ми будемо робити все те, що робили і раніше.
Але нам хочеться сподіватися, що і емоційні потреби людей будуть задоволені. Українці хочуть знати, що сталося з їх близькими. Хочуть побачити своїх рідних, які були затримані. Всі ці питання, я сподіваюся, цього року знайдуть свої відповіді.
Також я сподіваюся, що нам вдасться відремонтувати міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській. Це дуже символічний об'єкт: міст з'єднує підконтрольну і непідконтрольну уряду України території. Якщо міст відремонтують, це буде символічний жест відновлення зв'язків між людьми з різних боків лінії зіткнення. Крім того, ми допоможемо людям отримати доступ до всіх соціальних об'єктів.
– Майже три роки на території т.зв. "республік" працював Гуманітарний штаб Ріната Ахметова. В кінці лютого його роботу заблокували представники "влади" т.зв. "ДНР" та "ЛНР". Як ви вважаєте, які наслідки можуть бути через такі їх дії?
- Так склалося, що в усьому світі Міжнародний комітет Червоного Хреста – одна з небагатьох організацій, яка може працювати по обидві сторони в зоні конфлікту. Для нас це велика відповідальність. Природно, на нас чиниться тиск, в тому числі і з боку інших організацій, які такої можливості позбавлені. Від нас чекають більшого. І ми будемо тільки раді, якщо Гуманітарний штаб Ріната Ахметова та інші організації зможуть працювати по обидві сторони лінії розмежування і надавати необхідну допомогу. Адже чим менше організацій, тим менше допомоги отримають люди.
Але щоб мати можливість працювати по обидві сторони конфлікту, потрібно бути нейтральними, фокусуватися виключно на потреби людей і абстрагуватися від безпосередніх учасників конфлікту. Тому ми не можемо впливати на рішення, хто буде працювати на тій чи іншій території. Кожна організація повинна самостійно вирішувати це питання.
– Ви говорили про те, що також будете допомагати відновлювати об'єкти інфраструктури. За вашими оцінками, скільки на це знадобиться коштів?
- У нас немає чітких даних про те, скільки об'єктів було зруйновано і скільки грошей потрібно витратити на їх відновлення. Але ми буваємо там і бачимо, що сотні тисяч людей позбавлені елементарних благ цивілізації. Звичайно, ми готові відповідати на всі виклики. Це те, як ми повинні діяти в даній ситуації.
Але для того щоб відновлювати інфраструктуру, ми повинні розуміти, що на цій території не проводитимуться військові дії. Безумовно, повинні прийти серйозні інвестори, наприклад, Світовий Банк. Ми не можемо їх замінити. Але ми готові забезпечувати потреби людей до того моменту, поки не з'явиться можливість для роботи інвесторів.
Но для того щоб відновлювати інфраструктуру, ми повинні розуміти, що на цій території не проводитимуться військові дії. Безумовно, повинні прийти серйозні інвестори, наприклад, Світовий Банк. Ми не можемо їх замінити
- Дуже часто проблемам в "сірій зоні" приділяється менше уваги. Яка специфіка роботи на цих територіях, які тут гуманітарні потреби?
- У рамках свого візиту я побував в населених пунктах в "сірій" зоні і побачив, наскільки наша допомога тут відповідає потребам місцевих жителів. Ви сказали, що цій території приділяється менше уваги. Навпаки, ми намагаємося фокусувати нашу увагу на людях, які тут проживають. Але наша можливість надавати їм допомогу залежить від того, чи буде дотриманий режим тиші.
- У 2015 році представники т.зв. "ДНР" перешкоджали роботі МКЧХ. Як зараз йдуть справи, чи вдалося вам досягти домовленостей з представниками місцевої "влади"?
- У нас є можливість там працювати. Звичайно, відносини з місцевою владою не можна називати відмінними, вони могли б бути більш ефективними.
Ми поважаємо і цінуємо ті відносини, які є з представниками непідконтрольних уряду України територій. Але при цьому вважаємо, що можна зробити більше. І я сподіваюся, що мій візит буде цьому сприяти.
– МКЧХ також займається пошуком зниклих безвісти. Скільки, за вашими даними, українців зникли на території "ДНР" та "ЛНР"? Ми знаємо, що серед зниклих на території т.зв. "республік" є і росіяни. Чи звертаються до вас з Росії з проханнями знайти їх родичів?
- Чіткої статистики немає. Кожна організація апелює своїми даними. Ми можемо грунтуватися на тій статистиці, яка є у нас.
Судячи зі зверненнь до нас , можна сказати , що на сьогоднішній день зниклими безвісти можна вважати близько 500 осіб.
Судячи зі звернень до нас , можна сказати , що на сьогоднішній день зниклими безвісти можна вважати близько 500 осіб . Для нас важливо , щоб до нас зверталися все люди , незважаючи на те , де вони проживають . У тому числі і в Росії .