Проросійські повстанці цінують силу і домагаються, щоб їх залишили в спокої, а на Майдані винаходили нові методи боротьби і мріяли про "рай" в ЄС.
Майданівці:
1. На початку протестів більшість учасників з вищою освітою (60%), в кінці – багато представників робітничого класу.
2. Часом цінували креатив більше, ніж силу (розмальовані каски і біти, спеціально створені стрічки)
3. В авангарді руху – українські націоналісти.
4. Були присутні представники інших держав, у тому числі і Росії, багато хто жив місяцями.
5. Зовнішній фактор – Захід, схвалював рух, але намагався стримувати агресію Майдану.
6. Спочатку воліли мирний протест (силовий був фінальною фазою).
7. Винаходили різні методи протистояння (спалювання покришок, захоплення будівель, "коктейлі Молотова" та ін.)
8. Цілі – відставка голови країни, оновлення влади, шлях до ЄС.
9. Очікування "раю на землі", який можуть отримати в результаті вступу до Євросоюзу.
10. Один епіцентр протестів – Київ, єдине парламентська крило (опозиція), слабкий контроль з боку лідерів Майдану.
Сепаратисти:
1. Багато представників робітничого класу.
2. Цінують силу, вміння битися і стріляти.
3. В авангарді руху – проросійські націоналісти.
4. У протестах беруть активну участь громадяни Росії – російські націоналісти.
5. Росія активно допомагає руху, провокуючи агресію, ведучи потужну пропаганду.
6. Віддають перевагу силовим методам – рівень агресії підігрітий страхами (фашисти, бандерівці при владі та ін.)
7. Воюють серйозною зброєю, по суті ведучи військові дії, а тому зовнішній антураж зведений до мінімуму.
8. Цілі – федералізація, статус російської мови, як другої державної, можливе створення окремого утворення Новоросія і відділення від України.
9. Очікування "раю на землі" від приєднання до Росії і боязнь збитків від входження в ЄС.
10. Кілька епіцентрів протестів, немає лідируючої або підтримуючої політсили.