На передовій українські бійці мріють побачити свої сім'ї

26 грудня 2016, 02:16
Герої сюжету – це люди, які на Донбасі вгризлися в мерзлу землю і не пускають війну далі

Своїм голосуванням глядачі "Подій тижня" визначили, що захисники в зоні проведення АТО наша головна гордість і цінність. Тому ми сьогодні тут на передовій, де зі зброєю в руках захищають Україну.

Герої сюжету – це люди, які тут вгризлися в мерзлу землю і не пускають війну далі. Про них наша розповідь.

Реклама

Так звана Світлодарська дуга. Це одне з найгарячіших місць на Східному фронті. Дорогу до позицій показує Олександр з позивним "Морпіх". Він тут один з найдосвідченіших.

Під Дебальцеве бригаду Олександра відправили ще в лютому.

Невелика стежка веде в яр. Це нічия територія. Бойовики постійно намагаються тут окопатися.

Реклама

В цей час з Бахмута прибуває старшина Костянтин. З продуктами.

На старшині – сама рутина – забезпечення солдат всім необхідним. Костянтин в очах бійців перетворився на людину, який може все.

Дістати зірку з неба – це теж до старшини.

Реклама

Жарти жартами, але буває тяжко. Особливо, коли темніє.

Армійці готуються до перезміни на передових позиціях. Микола розводить.

Хлопці, що заступали на зміну, одягаються тепліше.

Теплий одяг від холоду броня від куль і сколков.

А ще надійна зброя.

Захист Всевишнього теж на допомогу.

Морпех показує ліс, де сидять бойовики. У них дуже зручні позиції. Через дерев не видно, звідки стріляють.

Момент перезміни наших військових бойовики намагаються не впустити.

Місяць в цей раз на боці супротивника. На відкритому просторі бойовикам видно будь-який рух.

Молитва Сергія допомогла. Все минулося. На опорному пункті потріскують дрова в грубці, яку видовбали в кам'янистому грунті. Це минула зміна подбала, щоб зараз хлопцям було тепліше.

Але довго грітися не довелося.

Над головою почали свистіти кулі. У нічник солдати побачили групу бойовиків.

Старшина Костя у справах підрозділу знову відправляється на велику землю.

1994 рік. Сочі. Вища ліга КВН. Бачите хлопця в жовтій футболці? Це майбутній старшина Збройних сил України Костянтин.

Колишній студент-учасник КВК Костянтин теж контрактник. Як і Морпіх воює від самого початку АТО. Сам з Луганська.

На вулиці відлига. Морпех Саша обзавівся гумовими чобітьми. Без них тут тяжко.

Антону, якому Морпіх дав прочухана за бронежилет, всього 20 років. Підписав контракт в 19. Встиг отримати поранення.

Всього пару тижнів відлежався в госпіталі і відразу назад. Морпех каже, що за рік Антон з молодика перетворився в досвідченого воїна. Але, все одно увага потрібна.

У небі знову спалахи. З боку лісу полетіли кулі і реактивні гранати.

Свистіти починає вже над головою.

У кожного з військових своя причина, чому вони тут, де холодно, сиро і небезпечно.

18 грудня саме тут бойовики пішли на прорив.

Українським військовим вдалося відбити атаку. І навіть деякі позиції у бойовиків, включаючи ліс. З 18 грудня на Світлодарській дузі голови склали дев'ять українських воїнів. Десятки отримали поранення.

Олександр з позивним морпех зараз в госпіталі. Зачепило осколком гаубичного снаряда під час відбиття атаки противника.

Але, незважаючи на поранення, свою, як він каже, роботу Морпех кидати не має наміру.

Таких, як Олександр, або старшина Костя, або молодий боєць Антон на Сході тисячі. У них робота: Батьківщину захищати.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "Події тижня" на каналі "Украина".