Більшу частину часу харківський письменник Сергій Мазуркевич проводить у подорожах по Південній і Південно-Східній Азії. З рюкзаком і мінімумом речей українець відкриває нетуристичні куточки Індії, Непалу, Таїланду, Камбоджі, Індонезії, Малайзії. 51-річний Сергій побував у таких екзотичних країнах, як М'янма, Лаос, Бангладеш, знаходив спільну мову з племенами і перестав боятися змій.
"З дитинства мене цікавило все, що пов'язане зі Сходом, особливо духовні вчення і езотеричні практики. Певний час я серйозно практикував йогу, кілька років викладав її і довго мріяв про Індію. І одного разу мій друг сказав: "Вистачить мріяти. Поїхали!". На наступний день ми взяли квитки", — розповів "Сегодня" мандрівник. У підсумку в Індії він побував уже більше десяти разів, відвідавши світову столицю йоги Решикеше, резиденцію Далай-лами. В Індійських Гімалаях знаходиться одне з найулюбленіших місць Сергія — долина Спіті, куди туристи можуть потрапити лише протягом трьох місяців у році.
Після Індії харків'янин відкрив для себе Таїланд і Камбоджу. "Коли я перший раз побував у Камбоджі, в деяких районах її столиці ще не було електрики. А до стародавнього храмового комплексу Ангкор вела дорога, на якій лише зрідка з'являвся асфальт. 130 кілометрів шляху займали шість годин. Зараз Камбоджа все більше розвиває туризм та інфраструктуру", — розповідає Сергій.
В одній з найбільш замінованих країн світу Сергій часто бачив попереджувальні таблички і операції з виявлення небезпечних боєприпасів, мільйони яких були розкидані під час громадянської війни. Таїланд же настільки зачарував харків'янина, що він прожив у ньому три роки, разом із супутницею орендувавши будинок на околиці джунглів. У двір і житло часто приповзали величезні гекони, а також скорпіони і змії різних видів. "Раніше я відчував страх при вигляді змій, але пізніше вже думав, не як втекти, а де лежить фотоапарат", — згадує Сергій. В саду біля його будинку росли бананові рослини, і щоб сотні плодів не пропадали, харків'янин відвозив їх як корм у слоняче село.
Також Сергій став одним з перших українців, які відвідали плем'я млабри. "Це маловивчений гірський народ Таїланду, який ще кілька десятків років тому постійно кочував по джунглях, перетинаючи кордон з Лаосом. Представники цього племені жили в тимчасових колибах з бамбука і бананового листя", — розповів Сергій. У резервації, де живуть млраби, харків'янин спілкувався з ними за допомогою малюнків на землі, мовою жестів і посмішок.
М'янма вразила Сергія бідністю жителів, яка різко контрастують з багатством храмів. "На прикрасу пагоди Шведагон було витрачено 55 тонн золота і близько 400 кілограмів дорогоцінних каменів. У той же час в країні практично немає мобільного зв'язку і ледве можна знайти інтернет. На людину з простеньким мобільним телефоном жителі дивляться з великою повагою", — поділився Сергій, який тепер мріє проїхати Індонезію від півночі до півдня.