Житель Донецька. Фото: AFP
Соціальна ситуація на окупованих територіях Донбасу наблизилася до критичної точки, за якою починається катастрофа, розповідають донеччани. Ні ходи і паради, ні розповіді про якісь успіхи в галузі літератури і музики не здатні прикрити той факт, що жителі невизнаної "республіки" скочуються у злидні за всіма показниками.
Працюючі раніше стабільно підприємства, де співробітники не менш стабільно отримували заробітну плату, після "націоналізації" якщо і працюють, то виключно для підтримки іміджу. Колектив виходить на роботу, щоб підмести територію або навести порядок в цехах. До 15 травня переважна більшість співробітників "націоналізованих" підприємств перебували в безоплатних відпустках. Але і після 15-го ситуація не покращилася – люди вийшли на роботу тільки для того, щоб дізнатися: відпустка продовжується до осені.
"Райдужне майбутнє" в "республіках" ... Слюсарям на залізниці заплатили аж 700 рублів за місяць (328 гривень за курсом НБУ) ... А раніше 2000 гривень було мало. Зараз все одно всі кричать "Гіп-гіп ура!", При цьому скільки шахт закрилося – пальців на руці не вистачить перерахувати", – поділилася мешканка окупованого Дебальцеве Марина.
Працівники престижних і добре оплачуваних колись професій шахтарі і металурги звільняються з підприємств в пошуках заробітку. Вони не можуть розраховувати навіть на допомогу з безробіття – його просто не існує в так званій "республіці". До речі, за даними того ж "центру зайнятості "ДНР", якщо в січні було зареєстровано 13,5 тисяч безробітних, то в кінці квітня їх було вже 23,6 тисяч. Вакансії є, але в основному – тимчасового характеру за низьку зарплату в 2500 -3000 рублів (1200-1400 гривень) – наприклад, двірники, робітники будівельних спеціальностей. У свою чергу, самопроголошені "влади" рапортують, що середня зарплата в невизнаній "республіці" становить 6057 рублів (2836 гривень).
"На підконтрольній території України всю зиму яблука по 9-12 гривень були, люди купували кілограмами, а у нас – по 70 рублів (32,78 гривні), дітям беруть по 1-2 штуки. Ось такий "рівень життя". Про купівлю меблів, побутової техніки, золота – навіть мови не йдеться!" – каже житель окупованої глибинки Донбасу Ігор.
Фото: соцмережі
Шахтарі, в більшості своїй залишилися без можливості заробляти гроші після так званої "націоналізації", кажуть, що зараз активно шукають роботу.
"Мені за чотири місяці виплатили лише 2500 рублів (1200 гривень) зарплати. Я навіть і не знаю, за який період дали цю подачку. Уявіть, шахта вже давно стоїть, заборгованість із зарплати кілька місяців – і ось цілих 1200 гривень. Це просто знущання над людьми, – каже гірник Олександр. – Перспективи того, що шахта найближчим часом почне працювати, немає. Всі почали шукати нову роботу або підробіток. Але і тут особливого вибору немає. Наприклад, вантажникові в супермаркеті обіцяють 5-6 тисяч рублів ( 2340-2800 гривень). Стільки ж охоронцю на ринку пропонують. Гроші за тутешніми цінами просто смішні. Так навіть на таку роботу черги шикуються!"
За шахтарями-бунтівниками прийшли люди в формі
Чи буде бунт доведених до межі жителів "республіки" – відкрите питання. За словами гірників, більшість з них готові виходити на мітинги, але бояться. Недавня квітнева спроба протесту на центральній площі Донецька не тільки закінчилася нічим, так ще й активних його учасників почали переслідувати.
"Ми спочатку були в шоці, коли побачили, що "влада" вирішили влаштувати в день проведення протесту якийсь спортивний захід на площі. Причому за ніч підготувалися! Те, що шахтарі вирішили зібратися, не було секретом – через соцмережі закликали вийти. Вимога ж самою банальною була: "Дайте нам роботу і можливість годувати свої сім'ї!" – каже Олександр. – А потім до найактивніших додому почали приходити "гості" в формі і заявляти, мовляв, активісти ведуть підривну діяльність в "республіці". Пригрозили ноги переламати або відправити окопи рити. Тепер про протест вголос навіть ніхто і не говорить. Так, пошепки між собою".
Навряд чи вийдуть на протест і працівники бюджетних організацій, лікарі або вчителі – зважаючи на свою нечисленність їх знають мало не поіменно у відповідних структурах, і будь-який подібний мітинг має всі шанси закінчитися так само сумно – "на підвалі" або в окопах. Пенсіонери занадто стурбовані, як прожити на їхні "пенсії", далекі від нормальних, а студенти занадто залякані нескінченними заходами на честь "республіки", на які їх зганяють і звозять під загрозою незаліків або відрахування.
"Крім того, важко протистояти людям з автоматами. Розмова з ними коротка", – зазначає донеччанин Михайло.
Продуктів стало менше
Тяжке становище жителів окупованих міст різко позначилося і на попиті. За словами продавців місцевих магазинів, за останні два місяці виручка скоротилася в півтора-два рази.
"Люди просто стали дуже сильно економити, якщо і беруть сир – то рідко відразу півкіло. Перестали брати і відносно дорогу ковбасу – запитують щось подешевше. Ми навіть відмовилися від продукції одного з луганських м'ясокомбінатів – у них ціни на ковбаси на порядок вищі на відміну, наприклад, від донецьких або макіївських виробників. Втім, зараз асортимент в магазині на все знизили через те, що попит впав", – каже продавець невеликого магазинчика Донецька.
Самі донеччани також підтверджують, що магазини серйозно скоротили асортимент. "Нещодавно зайшов в супермаркет – так там вже зрушили всі стелажі, які тільки можна зрушити, щоб скоротити торгову площу. Магазин практично порожній. Навіть в кулінарії, де продавали продукцію власного виробництва, практично нічого немає. На весь супермаркет працює одна каса, та й на тій людей немає", – ділиться враженнями донеччанка Аріна.
Минулі свята – Перше травня і День перемоги, "день республіки", коли людей виганяли на ходи і розважали концертами запрошених напівзабутих "зірок" російської естради, викликали нарікання у донеччан. Мовляв, оплатити "зіркам" виступ – гроші є, а підкинути людям похилого віку на ліки або ремонт будинків – немає. Харчування хворих в лікарнях, дітей у школах і дитсадках – окрема тема. Крупи з гуманітарних вантажів та консерви – ось і весь раціон.
Фото: соцмрежі
"Незрозуміло, чим це закінчиться. Адже вже ясно, що не буде процвітання, розвитку, перспектив у "ДНР". Незрозуміло, на що розраховують ватажки – чи то на те, що Росія забере собі частину Донбасу, то чи на революцію, коли з голоду народ кинеться на автомати. Поки важко про це говорити, але те що народ з кожним днем все біднішає – це вже факт", – зазначає соціолог Євген Петрусь.