Одеські вчителі сіли за парти і взялися за вивчення мови жестів – дактильної азбуки, щоб спілкуватися зі слабочуючими школярами. Чиновники запевняють, що Одеська область стала першою, де для педагогів впровадили подібні курси.
Семінари і тренінги проводять на базі курсів підвищення кваліфікації Одеської академії неперервної освіти. Як пояснюють в ОДА, курси для своїх колег проводять співробітники спеціальних освітніх установ для дітей з порушеннями слуху.
"Ці навички дозволять педагогам залучати до навчання дітей з особливими потребами, щоб ті відчували себе впевненіше в суспільстві. Наш пріоритет – охопити інклюзивною освітою якомога більше районів регіону", – заявив директор обласного департаменту освіти і науки Олександр Лончак.
Водночас, фахівці стверджують, що в селах і маленьких містах інклюзія не є проблемою, інша справа в мегаполісах.
"У селах всі, хто народився в певний рік, незалежно від особливостей, вчилися в одному класі і нормально один до одного ставилися, адже всі всіх знали з дитинства", – зазначив директор однієї з одеських шкіл Теодор Оробець.
На його думку, діти спочатку адекватно сприймають однокласників з особливими потребами і легко самі знаходять спільну мову, але багато що тут залежить і від виховання.
Втім, за словами кандидата психологічних наук Олени Гайворонської, таке вміння дуже допоможе вчителям інклюзивних класів налагоджувати безпосередній контакт з учнями без допомоги перекладачів або асистентів.
"Якщо в класі є така дитина, то з нею потрібно якось висловлюватися, не тільки ж через помічника. Я не думаю, що вчителі будуть викладати цією мовою, але, якщо зможуть висловлюватися – гірше не буде", – вважає Гайворонська, додаючи, що сам процес вивчення нової мови буде корисний для викладачів.
Нові навички та розвиток
Інклюзивні класи необхідні не тільки для соціалізації дітей з особливими потребами, стверджують фахівці зі сфери освіти. Вони також допомагають прищепити іншим учням розуміння того, що світ різноманітний.
Якщо в класі є слабочуючий або слабобачачий учень, існує ймовірність того, що діти самі захочуть вивчити дактильную абетку, шрифт Брайля або придбати інші специфічні навички.
"Координація рухів, моторика рук – це те, що в мові жестів розвивається дуже добре. Пам'ять, концентрація уваги, усвідомленість власних дій – мова жестів допоможе поліпшити і ці показники. Діти за своєю природою дослідники, вони допитливі і охоче включаються в нову і незвичайну для них діяльність", – нагадуючи психолог Вікторія Варварина.
Але навчання, за її словами, має бути добровільним: як тільки діти побачать незвичайний спосіб спілкування – вони самі ним зацікавляться.
Нагадаємо, раніше ми писали про перший Міжнародний день жестових мов. В ООН підкреслили, що за даними Всесвітньої федерації глухих, в світі налічується близько 72 млн людей з проблемами слуху. 80% з них живуть в країнах, що розвиваються і використовують більш 300 різних жестових мов.
Також ми писали про те, якчиновники Полтавської облради почали вивчати мову жестів: уроки вони беруть в неробочий час і за власним бажанням. Після чиновників ази української жестової мови вивчатимуть і поліцейські.