Переселенці з дітьми біжать із зони боїв, не зібравши навіть необхідні речі

Більше двох тисяч переселенців прийняв у себе звільнений місяць тому Артемівськ . Від війни тут ховаються жителі Горлівки , Первомайська та Донецька. Основну допомогу їм надають волонтери .

Траса з Горлівки в Артемівськ порожня. За тридцять кілометрів звідси – передова . Військові кажуть: хто міг виїхати по цій дорозі , вже зробив це. Зате з Луганська практично цілодобово – черги автомобілів і автобусів з переселенцями . Майже на кожній другій машині табличка " Діти".

Добравшись до безпечного місця , хлопці грають в карти прямо на ганку гуртожитку. На питання, чому поїхали , діти , немов знову переживаючи всі жахи протистояння , ледь чутно відповідають: " Стріляють " .

Дорослі правди не приховують . Родина цього хлопчика виїхала з Первомайська зовсім не з стрільби .

" Поїхали другого числа вночі , бо не потрапили в бомбосховище , і все. А що там ... Кажуть , там вже міста немає " , – розповідає біженка .

Артилерія знищила будинок цієї жінки одночасно з бомбосховищем . Тепер разом з товаришами по нещастю живуть однією великою родиною . Навіть готують відразу на всіх. Кажуть , горе згуртувало .

" Сьогодні ми готували : перчик начиняли – нам допомогли з м'ясом . Тюфтельки робили і гречку . Нас 10 осіб – сімейство це . На всіх приготували " , – каже літня жінка.

Продуктами і навіть дитячими іграшками допомагають тільки волонтери і благодійні фонди . Але люди потребують не тільки провізії , а й одягу , адже багато хто виїхав в чому спали під час нічних обстрілів .

" На сьогодні немає ні державної , ні міської програми , яка б з місцевого бюджету надавала якусь підтримку переселенцям . Тому це все на волонтерство . І це на сьогоднішній момент вже дуже складно. Потік збільшується. Дуже складно забезпечувати їх саме харчуванням , водою , продуктами. Ось це основна потреба , якої потребують переселенці " , – говорить начальник управління праці та соцзахисту населення Артемівської міськради Інна Сподіна .

В Артемівську знаходиться більше двох тисяч осіб. Багатьом переселенцям , навіть після звільнення їх міст , їхати буде нікуди.