Кримські татари розповіли, як живуть у Львові. Фото: Т. Самотий
Ми зустрілися з головою організації "Кримська хвиля", яка допомагає біженцям у Львові. Енвер Бекіров приїхав у місто першого квітня минулого року з дружиною і маленьким сином. Тимчасовий, як тоді здавалося, притулок, Енвар знайшов за номером "гарячої лінії" – одна сім'я віддала переселенцям другий поверх своєї квартири. "Там ми живемо досі, в мирі та злагоді, всі разом", – говорить Бекіров.
Енвер і його команда
"Ми самі, на своїй шкурі зіткнулися з усіма цими проблемами, – говорить наш співрозмовник. – Розуміючи, як багато людей бігає по кабінетах, вишукуючи якісь довідки, з кількома активними переселенцями навесні 2014 р. ми організували "Кримську хвилю", щоб допомагати собі подібним".
Через деякий час місцева влада дала Енверу кімнату для офісу, в будівлі, де працює департамент соцзахисту ЛОДА. Зараз у розпорядженні кримчан ще й три гаражі. "За останні десять місяців у нас зібралася ціла команда, що працює за конкретними напрямами. Є людина, яка відповідає за ліки та медичне обстеження переселенців. А досвідчений юрист з Криму В'ячеслав Амброзо безкоштовно консультує людей з питань майна, громадянства і представляє їх інтереси в суді. Є у нас і свій психолог, який допоможе знайти вихід із кризової ситуації", – розповідає переселенець.
Підприємець Оксана Новікова займається працевлаштуванням кримських татар. "Адже нам треба знати, скільки і яких фахівців приїжджає сюди, створюємо таку базу. Центр зайнятості працює ще за радянськими інертними підходам, а у випадку з переселенцями треба використовувати більш агресивну методику. Але ми вже працевлаштували кілька сотень людей – до нас звертаються власники магазинів, кіосків, місць на ринку, люди, яким потрібні вантажники, водії, будівельники. Зарплата невелика у них – 1500-2000 гривень, але в нашій ситуації вибирати не доводиться", – зазначає Енвер.
Як відкрити бізнес: варимо сир і ставимо пломби
Кримчани насправді влаштувалися у Львові – три людини відкрили "точки" східної кухні – кафе і чебуречні. Ще один виходець з Криму відкрив стоматологічний кабінет. "Є приклад, що сім'я переселенців володіла в Севастополі дуже прибутковим салоном краси, і після переїзду вони відкрилися у Львові. Тепер у них і тут черга з клієнтів. А ще одна наша знайома, маючи чотирьох дітей, начла варити сири і настільки успішно, що вже налагодила ціле виробництво", – говорить кримчанин.
У Турківському районі, в селі Бориня, оселилося кілька татарських сімей. "Чоловіки влаштувалися в лісгосп, і тепер директор цього підприємства не може натішитися новим працівникам – не п'ють, не брешуть, не крадуть, у них немає перекурів, і вони дуже відповідальні. На самому початку для житла їм дали гуртожиток, потім і землю під городи, вони облаштувалися і тепер їм там навіть подобається. До них звикли місцеві, звуть їх у гості, а вони вивчили українську мову. В однієї родини вже свій будиночок, який ми допомогли викупити у одного з місцевих господарів", – розповідає Енвер.
Держава не готова
Проблеми з поселенням, за словами Енвера, були завжди. Ще під час першлї хвилі потоку біженців багато звичайних львів'ян пропонували їжу, житло і гроші. Але кількість жителів Сходу, що переїхали в Львівську область збільшилася, почалися бойові дії, з'явилися труни із загиблими військовими – і тенденції змінилися.
"Зараз в області більше 10 тис. осіб, 30% – з Криму, 70% – з Донецької та Луганської областей. Загальне число переселенців в Україні вже сягає мільйона осіб. Але люди їдуть на захід кожен день, їх кількість безпосередньо залежить від обстановки на Донбасі і ситуації в Криму. Щодня нам телефонують, зі сходу, Криму і буферних зон, ми пояснюємо, що не треба жити ілюзіями, ніхто нічого готового не дасть. Адже 90% успіху адаптації залежить від самої людини", – пояснює він.
Енвер розповідає, що якщо спочатку були місця компактного поселення, держава поселяла в центри реабілітації інвалідів, гуртожитки, готелі і турбази, то потім стало зрозуміло, що жодному приватнику не повернуть гроші за, наприклад, комунальні послуги.
"Хоча залишаються серед бізнесменів і такі, як власник готелю "Катерина". Там досі живуть переселенці, які можуть знайти безкоштовний дах в будь-який час доби. Через цей готель пройшло вже кілька сотень людей, і нікому вони ще не відмовили", – уточнює він. І додає: "Насправді ми не готові. Держава тут – безпорадно. Зараз людей з дітьми розселяють навіть по лікарнях, де є хворі".
Кримчанин закликає не розділяти суспільство. "Хочу зауважити, що всі переселенці – це громадяни України. Але зателефонуйте в ріелтерську контору – ви навряд чи знайдете квартиру для переселенця. Ще підливають масла у вогонь багато ЗМІ, подаючи поодинокі факти як тенденцію. Коли ми ставимо акценти – "ми" і "вони", то тільки допомагаємо сіяти ворожнечу в нашому суспільстві", – говорить Енвер.