Роботи художника знаходяться в багатьох приватних колекціях. Фото: Сегодня
Розглядаючи картини Андрія Прахова, можна подумати, що життя – це вічне свято. Особливо це стосується його міських пейзажів. Дивлячись на них, пристрасть до подорожей прокидається навіть у завзятих домосідів. Прахов – випускник Пермського держуніверситету, довгий час прожив в Донецьку. Роботи художника знаходяться в багатьох приватних колекціях в Україні, Ірландії, Італії, Іспанії, Німеччині та Англії. У 1990-ті залишивши роботу оформлювачем в фольклорному ансамблі, художник повністю присвятив себе творчості, що, за його словами, дозволило знайти свій світ і стиль, ті яскраві фарби і кольори, які він зберіг, незважаючи на життєві труднощі.
Картини, представлені в експозиції, присвячені подорожі майстра по Україні: на них все просякнуте винятковим позитивом, і в кожному місті буквально хочеться жити. Відвідувачі виставки в Дніпропетровську зізнаються, що дивлячись на ці полотна дійсно здається, що чуєш дзвін церков і ходиш вузькими вуличками, що зображені на полотнах.
Яскраві фарби старого Ужгорода з бруківкою
Свої міські пейзажі Андрій Прахов пише лише яскравими фарбами, запам'ятовуючи на полотні дійсність через призму внутрішнього світу. На одній з картин він намалював Ужгород. "Маленьке, затишне, трохи запущене старе місто зачарувало з першого погляду, вимощені бруківкою вулиці вигиналися і тікали вгору. Тут я жив у екскурсовода, колишнього фізика. Від нього отримав нові знання в історії міста", – описує поїздку на захід країни художник.
Відправитися в подорож змусила війна
Імпульс до нового витка творчості художнику дало літо, коли бойові дії в рідному Донецьку загострилися. "Страх став забивати інші емоції, і звичайно ж, працювати в такій обстановці якось не хотілося. І коли міномет став стріляти за парканом нашої майстерні, з'явилося бажання перетнути лінію фронту і відправитися в подорож", – описує свій стан художник.
Вулиці українських міст нагадали Італію
Вирвавшись за лінію фронту, Прахов побував в Києві, Ужгороді, Чернівцях, Одесі, Сумах, Кам'янці-Подільському та Львові. Художник зізнається: не раз ловив себе на думці, що вулиці наших міст схожі на італійські. Щоб відвідувачі могли самі провести порівняння, в експозиції представлені і європейські пейзажі. А сам майстер впевнений, що наша архітектура не менш цікава.
Міська краса без екскурсовода
Під час подорожей художник часто обходиться без послуг екскурсоводів. Приміром, під час туру по західній частині країни, до Львова і Кам'янця-Подільського, Андрій Прахов пізнавав самостійно, намагаючись зазирнути в такі куточки, куди не заводять звичайних туристів. Майстер зізнається, що подібні прогулянки окриляють, дають йому відчуття першовідкривача, а іноді здається, ніби він залишився один у всьому місті.
Львів з вежами – один великий сувенір
У Львові художник провів три дні, за які обійшов усі закутки. Місто сильно вразило його. "Скрізь багато сувенірів, але і саме місто як сувенір", – розповідає Прахов. Цілі вулиці химерних будинків з башточками, балкончиками, еркерами в стилі історизму, і безліч скульптур – все це знайшло відображення на полотні.
Декорації Південного Бронкса в Одесі
Під час поїздки до Одеси Прахов так і не побував на пляжі. Місто затягнуло майстра, і на купання не вистачило часу. "Це місто контрастів. Якщо спуститися по Потьомкінських сходах, під мостом опиняєшся в декораціях Південного Бронкса. А вгорі можна знайти бастіон в стилі італійських палаццо", – каже художник.
Кам'янець-Подільський: старина і молодість
На створення живописного полотна надихнуло художника і старовинне місто Кам'янець-Подільський, знамените фортецею, яка була зведена на кам'яному плато. По старовинних вуличках, запевняє Прахін, можна блукати безкінечно. А ось вразило майстри поєднання багатовікової історії і дуже молоде населення міста.