Гуманітарний штаб доставив медикаменти хлопцю з рідкісним захворюванням
40-річна Ірина з Макіївки, інженер ПАТ "Єнакіївський металургійний завод", – впевнена, що допомога приходить до тих, хто ні за яких обставин не втрачає надії. Сім'я Ірини проживає в зоні АТО, позбавлена соціальних виплат, а єдиний син серйозно хворіє і потребує дорогого лікування. Проте жінка не піддалася відчаю...
Синові Святославу – 18. Він – студент медучилища; майбутню професію обрав не просто так: юнак – інвалід ІІІ групи, з дитинства страждає від рідкісного ендокринологічного захворювання – недостатньої кількості гормону росту в організмі; з цієї причини молодий чоловік постійно потребує прийомі штучного гормону. Досконально знає свою хворобу; вирішив, що піде по стопах бабусі, стане медиком і допомагатиме людям.
У квітні цього року в Макіївці ще діяла державна програма, що давала можливість Святославу отримувати частину дорогих ліків безкоштовно (решта Ірина набувала самостійно). Але з травня юнак позбувся необхідних препаратів. Куди не зверталися ні вона сама, ні його мама, скрізь отримували відмову.
"Син йшов на поправку – а потім, за результатом аналізів і головному показнику крові, все скотилося на повний нуль, – згадує жінка. – Бог милував, бойових дій в місті не було. Але над нами постійно щось літає, грюкають. Все це впливає на психіку дитини. Він намагається заспокоювати мене, не бігти в підвал при перших же звуках обстрілу. Але я розумію, як йому важко".
Їхати в більш безпечний регіон родина не наважувалася: будинки біженців грабували мародери, виносили все – навіть з вікон знімали фіранки. Влітку Святослав ще тримався на запасах медикаментів, але препарати один за іншим закінчувалися – а хлопець мав потребу в комплексному лікуванні. З початком осені становище стало критичним: в аптеках більшу частину медикаментів було не дістати; до того ж, грошей у сім'ї майже не залишилося – кілька місяців поспіль Святослав не отримував стипендію, бабуся – пенсію. Підприємство, на якому трудиться Ірина, тимчасово зупинилося; їй нараховували третину зарплати, але зняти гроші було неможливо: ні відділення банків, ні банкомати не працювали.
Допоміг Інтернет: з новин жінка дізналася про Гуманітарному штабі Рината Ахметова. Написала листа по електронній пошті, потім звернулася на гарячу лінію. Координатори взяли заявку; пройшло менше місяця, і посилка з ін'єкціями і таблетками прибула з Києва до Донецька, а потім кур'єр Штабу доставив пакет до Макіївки. Мама Святослава вражена загальною вартістю допомоги: досить сказати, що ампули одного з ліків стоять 2027 гривень за штуку! На сьогоднішній день всі необхідні уколи юнакові вже зроблені, а таблеток вистачить ще на кілька місяців.
"Коли я думаю про те, як Гуманітарний штаб врятував мого сина, мені хочеться плакати від вдячності, – зі сльозами на очах вимовляє жінка. – Здоров'я і довгих років життя Ринату Ахметову. Вірте чи ні, але для нас це найдорожчий і улюблений чоловік. Всіх треба судити по справах, і особистість, яка так допомагає – добра. Його Штаб – єдина організація, яка опинилася поруч у важку хвилину. Я кажу це не тому, що Штаб Ахметова допоміг моїй дитині. Просто я переконана: тільки так, підтримуючи один одного, ми впораємося з нашою спільною бідою. Все буде добре!"