Олдрих Андрисек
У Донецькій і Луганській областях на територіях , які знаходяться поза контролем української влади , склалася вкрай напружена ситуація. В результаті конфлікту отримують поранення і гинуть мирні жителі. Через бої люди тижнями залишаються без централізованої подачі питної води.
Однак надати населенню необхідну допомогу в умовах, що склалися, дуже складно , оскільки немає гарантій безпеки для представників гуманітарних місій . За словами регіонального представника Управління Верховного Комісара Об'єднаних Націй ( УВКБ ООН) в Україні Олдриха Андрисека , автомобілі гуманітарних місій затримують , незважаючи на емблеми " Червоного хреста " або організацій , що працюють під егідою ООН.
"Приміром, представники "Червоного хреста" змушені були виїхати з цих територій через небезпеку та неповагу до гуманітарної роботи. Залишити регіон змушені були також представники міжнародної організації "Лікарі без кордонів". На місцях поки що працюють місцеві неурядові організації, такі як Фонд Ріната Ахметова, але міжнародні неурядові чи інші організації вважають за неможливе виконувати там свої функції " , – заявив Олдрих Андрисек в інтерв'ю DW .
Число вимушених переселенців на території України вже перевищило 100 тисяч осіб , проте вибратися з захоплених міст змогли далеко не всі мирні жителі. "Люди часто чекають до останнього моменту, не полишають домівок навіть під час бойових дій, навіть коли доводиться тривалий час сидіти в підвалах. Багато хто просто не може поїхати – дороги розбиті, мости зруйновані. Або ж шлях є дуже небезпечним. Не слід забувати й про категорію населення, в якої немає ресурсів, щоб поїхати, адже громадський транспорт часто є недоступним" , – сказав Олдрих Андрисек .
Серед мирних жителів , які покинули зону конфлікту , багато хто відправився до рідних , однак частина переселенців потребують надання тимчасового притулку. " Є декілька категорій. З одного боку, це люди, які заздалегідь знають, куди вони їдуть. Вони мають родину та друзів, певні ресурси та, як правило, ніде не реєструються. Переважно ці люди переїжджають до прилеглих регіонів – Харківської, Дніпропетровської, Запорізької областей, а також на південь Донеччини", - розповів представник УВКБ ООН в Україні .
Друга категорія , за його словами , це "люди , які тікають від вогню" . " Вони сідають на громадський транспорт або на власну автівку й просто тікають. Я навіть бачив машини, пробиті кулями, на яких тікали люди. Ці люди не знають, куди вони їдуть, – просто подалі від небезпеки. І вони їдуть у різних напрямках – дехто їде до Криму, дехто в Росію, а дехто – в інші регіони України. І це може бути будь-який регіон – аж до Ужгорода. Себто якоїсь конкретної схеми немає" , – заявив він.
Третя категорія переселенців – ті , кого евакуюють із зони боїв . "Серед них багато інвалідів, але є й звичайні мирні люди, яким стало важко виживати в зоні бойових дій. Ці люди самостійно не обирали якогось пункту призначення, їх везуть волонтери чи інші люди в спонтанно організовані тимчасові місця перебування в різних регіонах України", – сказав Андрисек .
Більшу частину допомоги переселенцям надають , за даними Олдриха Андрисека , приватні особи , приватні компанії та неурядові організації . "Саме вони надають все – починаючи від харчів і закінчуючи гігієнічними засобами. Навіть у деяких пунктах прийому тимчасових переселенців, створених владою, більшою мірою забезпечення надається неурядовими організаціями. Один з таких пунктів я відвідав минулого тижня й з'ясував, що продовольством його забезпечує Фонд Ріната Ахметова " , – заявив регіональний представник УВКБ ООН в Україні .
При цьому він вказав на складності на державному рівні в організації роботи з переселенцями . Так , в Україні немає централізованої системи реєстрації людей , які були змушені покинути свої будинки. " Через це дуже важко підрахувати навіть такі речі, яка, скажімо кількість нових дітей, які мають піти в школи в тому чи іншому регіоні з початком нового навчального року", – заявив він.
Олдрих Андрисек також зазначив законодавчий аспект роботи . "Наявне в Україні законодавство не дозволяє швидко та гнучко відреагувати на виклик, який ми маємо. Закон, приміром, не дозволяє, подвійної реєстрації, а це викликає проблеми" , – сказав Андрисек . Він висловив упевненість в тому , що Україні необхідна нова система реєстрації , яка змогла б охопити кожну сім'ю, що перемістилась , і дала б можливість зрозуміти , які потреби у членів таких сімей.