Драматичний театр імені тараса Шевченка на Сумській, 9 у Харкові, заснований майже сто років тому як "Березіль", часто радує глядачів прем'єрами та виставами за участю зіркових акторів з-за кордону. Саме харківську сцену, за словами директора театру Маргарити Сакоян, колись іменував істинно театральній культовий актор Богдан Ступка. Але і по той бік лаштунків можна відшукати безліч цікавих речей, які відносять на сто років назад.
Так, у музеї театру неможливо не звернути увагу на два старовинні стільці і стіл, за яким сиділи худруки "Березоля" Мар'ян Крушельницький, Іван Мар'яненко та Олександр Сердюк. У різні роки саме за цим столітнім столом вони вирішували, які постановки побачать харків'яни. Зараз же під склом знаходиться колаж, складений із фотографій всіх режисерів театру, починаючи від засновника театру "Березіль" Леся Курбаса, який керував творчим процесом з 1922 року. На цьому ж столі бачимо шість коробок сірників 1970-х років із зображенням акторів тих років.
"Їх зробив шанувальник нашого театру. Він приклеював фотографії улюблених артистів на коробки, а потім дарував акторам", – розповідає завідувачка літературно-драматургічної частини театру Олена Либо.
Неподалік зберігаються і раритетні афіші 90-річної давності. Але з особливим трепетом у театрі відносяться до картин видатного харківського художника Григорія Батія. Спеціально для театру він написав портрет засновника театру "Березіль", а також кілька картин, де зображений Курбас з артистами і зі своєю дружиною – актрисою театру Валентиною Чистяковою.
Особливо пишаються в театрі колекцією книг із бібліотеки Леся Курбаса з особистими підписами великого актора і режисера, якого розстріляли у 1937 році.
"Ці книги зберігалися у нього вдома, але після того, як померла його дружина, більшу частину передали в Самбір – рідне місто актора. Інша частина дісталася нам", – пишаються в театрі.
Не всі історичні речі зберігаються в музеї. Гуляючи по коридорах театру, можна побачити старовинні афіші, бюст Тараса Шевченка заввишки більше двох метрів, якому, за словами директора Маргарити Сакоян, точно не менше 70 років. Але найбільше вражають орден на арешт і вирок до розстрілу Леся Курбаса. Тут же є і рішення військового трибуналу, датоване 1957 роком, з посмертним визнанням невинності актора. Пов'язують із загиблим Курбасом і місцеву легенду: подейкують, що ночами по театру бродить привид його засновника.
Так само, як і в інших театрах, за лаштунками яких вже побувала "Сегодня", тут є цехи, в яких кипить робота над вбранням для акторів і декором сцени. Так, у костюмерному цеху до недавнього часу зберігався раритетний костюм, який майже сто років тому належав акторові і режисерові Мар'яну Крушельницькому. На жаль, зберегти його не вдалося: одяг зносився, але деякі відрізки тканини все таки зберегли і доповнили ними інші костюми.