Тут можна було вкласти гроші під відсоток, і одним з клієнтів банку став Андрій Достоєвський. Фото: Альтернативний Дніпропетровськ
Незважаючи на те, що банки в їх сучасному вигляді з'явилися відносно недавно, навіть пару століть тому фінансове життя в Катеринославі било ключем. Так, вулицю Артема займали десятки банкірських будинків, які не тільки надавали послуги населенню, але й вели торгівлю різними товарами – від книг до меблів. А свої квартири банкіри облаштовували на верхніх поверхах будівель банків. Ми пропонуємо маршрут по найбільш примітних установах. Щоправда, багато фінансових гігантів того часу не пережили революцію, а інші були націоналізовані більшовиками. Також ми розповімо про унікальне місце, де зібрані фінансові раритети за останні 250 років.
Банкір помер у злиднях
У старому Катеринославі були не банки в нашому уявленні, а банкірські будинки. Ми почнемо свій шлях з вул. Красної, 3-б, у минулому Троїцької, на якій розташовувався банкірський дім Кофмана. Він був зареєстрований у 1890-х, крім банку тут була агентурно-комісійна та посередницька контори. "Цей банкірський будинок вважався найуспішнішим, він пропрацював фактично до 1917 року, – розповідає екскурсовод Антон Селезньов. – Але за господарем будинку закріпилася не дуже добра слава". Банкіра звинувачували в лихварстві і махінаціях з грошима клієнтів. Подейкували, нібито він скуповував нерухомість на банківських торгах, пускав в обіг приватні кошти під короткочасні позички. Стан власника будинку в 1910 році оцінювався в мільйон рублів. Однак помер банкір у 1920 році жебраком в одній з міських лікарень. Свою сім'ю напередодні революції він відправив за кордон, а сам не захотів.
Клієнтом був Достоєвський
Перемістимося на Артема, 24, до ще однієї банкірської будівлі – першої в Катеринославі. "Спогади про цю установу фіксуються з 1860 року Андрієм Достоєвським, братом відомого письменника, – розповідає екскурсовод Селезньов. – Василь Ульман був контролером наказу громадського піклування, бізнес побудував разом з братом-торговцем із Риги". Спочатку в будівлі були меблеві, музичні, книжкові та землеробські магазини і велась роздрібна торгівля. Пізніше виникла банківська установа. Тут можна було вкласти гроші під відсоток, і одним з клієнтів банку став Андрій Достоєвський. Він дружив з Ульманом і вклав майже 3 тис. рублів. Незабаром за особистими обставинами вкладник забрав гроші достроково, і його дружба з банкіром охолола. Проіснував бізнес до самої смерті Ульмана – 1890 р. Його спадкоємців цікавили інші сфери – педагогіка, медицина, громадська діяльність.
Єдиний музей фінансів
Музей розвитку фінансової системи на Лібкнехта, 3-б – єдиний в Україні. У цій звичайній на вигляд будівлі зібрана унікальна експозиція, яка висвітлює фінансову діяльність країни і міста з XVIII до початку XXI століття. Тут представлені робоче місце фінансиста 1950-х років, папери бухгалтерів минулого століття і старовинні гроші, лічильні машинки і заставні векселі. "Обов'язково варто подивитися на податкову книжку для неписьменних селян і квиток держкомісії погашення боргів на вічний внесок, – радить екскурсовод. – У книзі зображена схема, за якою навіть людина, яка не вміла читати, могла розібратися, скільки податків їй платити". Всього тут налічується понад 1700 експонатів, частину з яких принесли нащадки відомих фінансових діячів краю. Музей у відреставрованому будинку прийняв перших відвідувачів у 2001 році. При вході немає кричущої вивіски, тому не всі городяни знають про нього. Місце розташування музею невипадкове – у цьому будинку не тільки знаходиться Головне фінансове управління Дніпропетровської обласної адміністрації, але колись був Перший царський банк. Відвідування – з понеділка по п'ятницю з 9:00 до 17:00 безкоштовне.
Бібліотека на місці банку
Перейдемо на вул. Московську, 1, де нині розташовується торговельний центр. Колись це місце вважалося торговим серцем Катеринослава, в старовинному маєтку розташовувався прибутковий будинок купця другої гільдії Шишмана. "Зараз будинок за формою нагадує старовинний і також підходить під стиль класифікуючої еклектики, – розповідає Селезньов. – Він був типовим для архітектури XVIII-XIX століть". Тоді за ним закріпилася слава найдовшого – по проспекту довжина сягала 27 метрів, по вул. Московській – 36. Спочатку купець здавав в оренду кімнати під різні магазини, а потім сформував тут торгово-діловий центр. На другому поверсі були банківські установи – Санкт-Петербурзький міжнародний комерційний банк і страхове товариство "Росія". Під час війни будівля не постраждала – тут розташовувався територіальний банк. У радянський час тут були фінансові установи – обласні й районні відділення держбанку, які сусідили з комсомольським клубом ім. Лібкнехта, з магазинами центральних видавництв і Центральної робочої кооперації, відомим на той час рестораном "Спартак"... У 1950-х у торговому приміщенні організували міську бібліотеку, і в пам'яті більшості дніпропетровців вона асоціюється саме з книгосховищем.
Банк на 250 сейфів
Тепер пройдемо на пр-т Карла Маркса, 81, до будівлі колишнього Азово-Донського комерційного банку. У Катеринославі відділення було відкрито в 1897 році і вважалося першим іногороднім приватним банком. "Триповерхову будівлю було збудовано спеціально під банк, яка обійшлася в 200 тисяч рублів, – розповідає Антон Селезньов. – У газетах тих часів хвалили витончену архітектуру фінансової установи та її внутрішню обробку. Щоправда, були й нарікання, що операційний зал занадто вузький". На першому поверсі були магазини, які банк здавав в оренду, другий поверх займали службові кабінети і кімната на 250 сейфів. Третій поверх займали службові квартири управляючого та головного бухгалтера відділення. Банк першим ввів систему варантних складів, коли клієнт давав під заставу позики товар, що зберігався на банківському складі. За наявності проблем із виплатою позики людина могла продати свій варант – спеціальний папір на товар. Крім цього, тут займалися скупкою та експортом зерна, кредитуванням. У 1914 році активи банку становили 538 499 844 рублі, а припинила існування фінансова установа у 1918 році.
Найрозкішніший банк
Завершимо свій похід на вул. Леніна, 13, де розташовувався Санкт-Петербурзький Міжнародний комерційний банк. Заклад був заснований на іноземні кошти і служив для інвестування іноземного капіталу в економіку Російської імперії. Відділення у нас в місті було відкрито у 1899 році, але під час існування конкурента – Азово-Донського банку – його розвиток йшов невеликими темпами. Зате банк славився своїм розкішним приміщенням. До речі, було оголошено конкурс проектів, але проект переможця не реалізували, а віддали перевагу молодому й невідомому на той момент архітектору Віктору Естровичу. Його робота зірвала бурю овацій на відкритті банку, де були присутні три сотні людей – майбутніх клієнтів-товстосумів. Частину своїх приміщень установа здавала під магазини. У 1918 році банк націоналізували і "влили" в Держбанк.