Рішельєвський ліцей, у минулому - комерційне училище Файга.Фото: Сегодня
Вулиця Торгова (колишня Мечникова і Червоної Гвардії) бере свій початок в серці Одеси, майже біля самого моря. Від Практичної гавані порту її відділяють порослі схили і насипи бульвару Жванецького. А тягнеться вона, минаючи ліцей, гімназію, художнє училище і ринок, до самої Старопортофранківської.
Вулиця з'явилася в 1818 році, через 22 роки після заснування самої Одеси, і свою назву отримала через велику кількість тут торгашів, Нового базару і домашніх обідів, популярних серед купців і міщан. Заповзятливі одеситки влаштовували на квартирах і в дворах подоби закусочних, а через деякий час такі домашні обіди з'явилися і серед торгових рядів Нового базару у вигляді знайомих нам візків. З криками: "Чай, кава, борщ, котлети" і попереджувально оголошуючи на весь ринок: "Ноги!", жваві торговки снували по рядах, заробляючи собі на прожиток.
Сходи і замок з привидами
Вулиця Торгова починалася у морського обриву, з якого на неї ведуть старовинні сходи, розташовані паралельно знаменитим Потьомкінським, яка знаходиться в декількох сотнях метрів звідси. Колись і вона була величною і відкритою, а сьогодні заросла колючим чагарником і зникла в густій хащі.
Нагорі, на самому початку Торгової – пам'ятник Олександру Нудельману, конструктору авіаційної автоматичної зброї, під керівництвом якого в роки Великої Вітчизняної війни були розроблені авіаційні гармати.
Краєзнавці згадують, що раніше на місці пам'ятника стояв замок Костянтина Де-Азарта, і, як писав Олександр Дерибас (історик, внучатий племінник засновника Одеси Йосипа Дерібаса), цей замок був побудований на місці будинку з привидами. У наші дні від замку не залишилося ні камінця, втім, жителі навколишніх будинків вірять, що привиди звідси нікуди не поділися...
Будинок Руссова
На початку вулиці – будинок мільйонера, мецената і колекціонера Олександра Руссова, в зборах якого було понад 850 полотен Айвазовського, Шишкіна, Верещагіна та інших російських художників. Історики згадують, що будівля на Торговій, відведена під колекцію, обійшлася йому в 400 тисяч рублів. Це був і музей і клуб, де проводилися виставки та аукціони. Зараз – звичайна багатоповерхівка.
Після революції велика частина колекції потрапила в Музей Західного і Східного мистецтва, а навколо спадщини Руссова йдуть запеклі суперечки, мовляв, в музеї потрапило близько 120 полотен, а решта – випарувалася.
Дельфін на місці Геракла
Якщо відразу за першим будинком по Торговій звернути наліво і трохи пройти по напрямку до сусідньої вулиці, то праворуч можна побачити так званий Будинок художників. Тут розташовуються майстерні та виставковий зал Спілки художників і часто проходить прощання з померлими майстрами.
Втім, будинок №3 примітний ще й тим, що в його дворі-колодязі вже кілька років красується пам'ятник дельфіна. Це одна з найбільш дивних і загадкових скульптур в місті. Місцеві жителі на питання, звідки з'явилося статуя, відповісти не можуть. Правда, пам'ятають, що раніше двір прикрашав... могутній Геракл. Куди і як зник герой міфів – невідомо.
Хабари та піар в імперському ліцеї
Повернувшись на Торгову, ви можете помітити Рішельєвський ліцей, у минулому – комерційне училище Файга. Його у своїх творах описали і Валентин Катаєв, і Леонід Утьосов. Останній, до речі, і сам пізнавав в стінах училища Файга науку, хоч і недовго. Історики та краєзнавці згадують, що засновник гімназії Генріх Файг відкрив притулок для "золотої" молоді, яка через погане поводження вилітала з інших навчальних закладів не тільки Одеси, а й усієї імперії. За гроші тут можна було отримати атестат, при тому що сам Файг був меценат і благодійник – любив жертвувати храмам, з обов'язковим висвітленням у газетах.
Витончене мистецтво
В кінці кварталу – старовинний, похилений будинок на розі вулиць Торгової і Пастера (колишньої Херсонської). Тут колись розміщувалась жіноча гімназія Пашкової і вищі жіночі курси. Зараз в будівлі курсів – стоматологічна поліклініка, а в жіночій гімназії Пашкової розташувалося художньо-театральне училище. Згідно з його архівів, в 1865 році тут було створено Товариство витончених мистецтв, яке проіснувало до революційного 1918 року. Крім художників, до нього входили вчителі малювання, фотографії, представники місцевої інтелігенції, купецтва і аристократії. Першим президентом товариства був князь Семен Воронцов, а після його смерті президентом став Великий князь Володимир Олександрович. Після революції Товариство припинило свою діяльність, але встигло випустити художника-передвижника Киріака Костанді, вигнанця-поета Йосипа Бродського, невизнаного, але геніального майстра єврейської образотворчості Леоніда Пастернака.
Новий базар
Майже у перетину з Коблевської, по правій стороні – головна визначна пам'ятка Торгової вулиці – Новий ринок (на відміну від популярних в Одесі грецьких базарів він з'явився пізніше). Про нього у своїй "Прогулянці по Одесі" співав рокер Чиж зі своєю компанією, писали Паустовський, Олеша і Сосюра. У XVIII столітті на місці базару була площа, а вже в ХІХ столітті тут звели перші двоповерхові павільйони, пізніше – корпуси критих ринків з магазинчиками, лавками, рундуками, лотками і будками. У 1905 році в будівлі відкрилася перша в Одесі виноробна станція, яка перетворилася згодом в Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова. А в 1921 році корпусу ринків утворили манеж, де проводилися міські збори, мітинги, концерти, виступав шапіто.
У минулі часи прямо в серці Нового базару перебувала Стрітенська церква. Храм став головним для торговців і міщан, які переважали серед населення, що проживає в районі Нового базару, але в 1930-х роках, за радянської влади, була зруйнована.
Школа для панянок
У самому кінці Торгової фасадом на вулиці Старопортофранківській стоїть будівля колишньої 2-ої жіночої гімназії. Після революції замість шляхетних дівчат тут почали готувати інженерів-конструкторів. У тутешній будпрофшколі навчався Сергій Корольов, згодом зробив СРСР передовою ракетно-космічною державою. З ініціативи Корольова і під його керівництвом було здійснено запуск першого штучного супутника Землі і першого космонавта планети Юрія Гагаріна.
Пізніше школу закрили, а в будинку розмістився Одеський холодокомбінат. Зараз будівля у занедбаному стані і поступово руйнується.