Прогулянка по Трасі здоров'я в Одесі

4 жовтня 2014, 04:19
Ланжерон і Аркадія отримали імена за назвою колишніх дач, а раніше були "неугодний"

Аркадія має природний вихід до моря. Фото: "Сегодня"

"Сегодня" продовжує серію публікацій про прогулянки по Одесі. Цього разу ми вирушили на Трасу здоров'я, яка простяглася від Парку Шевченка і Ланжерона по мальовничому схилу і піщаним пляжам до самої Аркадії. Уже одна назва маршруту говорить про його призначення: тут взимку і влітку нескінченними низками несуться велосипедисти, ролери, прихильники спортивного бігу і любителі піших прогулянок. Уздовж усієї траси зустрічаються спортивні майданчики, гірки для велоспорту і просто дикі схили, де можна насолодитися природою і морськими пейзажами.

За словами краєзнавця Олега Губаря, в XIX столітті на цих схилах перебували хутора і садові ділянки перших осіб міста. Тим, хто купував тут землю, видавали 25 десятин (близько 27 гектарів) поля плюс "неудобья" – ті самі схили, по яких проходить Траса здоров'я. Свого часу землями тут володіли генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, військовий комендант і одеський градоначальник Коблі, одеський міський голова Григорій Маразлі, барон Рено. У останнього, до речі, на цих землях була дача, де зупинялася дружина Миколи I. Землі протягом століття перепродувалися, дробилися і, врешті-решт, відійшли місту. Слід зазначити, що назви "Ланжерон", "Відрада", "Аркадія" спочатку народні, і імена свої отримали за назвою дач, вілл та інших володінь, які були тут у різний час. Однак схили – зсувні, тому про колишні часи тут нічого вже не нагадує. Після приходу радянської влади схили залишалися недоглянутими і тільки в 1960-х їх почали зміцнювати і в числі іншого побудували Трасу здоров'я. "Правда, спочатку траса проектувалася як об'їзна дорога для екстрених випадків, щоб можна було швидко минути міські вулиці і потрапити з Аркадії в центр", – розповів історик Станіслав Кінка.

Реклама

Зараз схили, по яких проходить Траса здоров'я, є яблуком розбрату через бажання знову їх забудувати. Час від часу серед зелених насаджень з'являються паркани, і тільки силами активістів беззаконня вдається припинити. Хоча в 2008-му чиновники прийняли і затвердили історико-архітектурний план міста, згідно з яким дана територія є "зоною охоронюваного ландшафту", і на ній заборонено капітальне будівництво.

Ланжерон

Реклама

Щоб потрапити на Трасу здоров'я, потрібно спуститися від парку Шевченка в бік пляжу. Тут вас зустріне знаменита арка, яка в XIX столітті служила парадними воротами-входом на дачу генерал-губернатора Ланжерона. Її побудував у 1830-му архітектор Боффо і до початку нашого століття вона залишається єдиним уцілілим елементом елітного будови. В 2013-му її відреставрували за знайденими гравюрам і фотографіям. На початку пляжу знаходиться дельфінарій і скандальна набережна з пішохідними фонтанами. Періодично виникають суперечки про правомірність огорожі прибережної зони, але бізнесмени відстоюють свою правоту, мовляв, піклуються про безпеку відпочиваючих.

Відрада

Реклама

За Ланжероном йде низка диких пляжів, яхт-клубів і навчальних акваторій для студентів мореходки. Якщо прогулятися приблизно два кілометри по Трасі здоров'я і спуститься трохи вниз по сходинках, можна вийти до пляжу Відрада. Його важко не помітити завдяки особливій відмітною деталі – величезному жовтому каменю. Це улюблене місце одеських парочок і до того ж орієнтир. Одесити часто кажуть: "Чекаю на тебе біля жовтого каменю", – і цього достатньо. Як пояснив історик Станіслав Кінка, цей камінь символічний ще й тому, що саме черепашник, з якого зроблений символ, колись видобували на тутешніх пляжах.

Канатна дорога

Якщо перед спуском до прибережної Відради, пройти метрів триста вгору, можна побачити пасажирську канатну дорогу, кабінки якої, трохи поскрипуючи, повільно пропливають над головою. Це дуже зручний спосіб дістатися до пляжу, враховуючи велику кількість підйомів. Одна з 62 кабінок "канатки" домчить вас за п'ять хвилин від Французького бульвару прямо до пляжу. Загальна довжина канатки – 425 метрів, вона возить пасажирів вже сорок років. Дивлячись на досить пристойний вік, підвісну дорогу не раз хотіли закрити, мовляв, термін експлуатації закінчився, а обладнання не оновлюється. Правда, зараз обіцяють її оновити. До речі, за словами краєзнавця Олега Губаря, в 1870-х вже існував проект канатної дороги на цих схилах, а точніше сказати гідравлічного підйомника, але ідея так і залишилася на папері.

Дослідники екології

Підходячи до кінця Траси здоров'я, на нижній терасі Ботанічного саду можна помітити гідробіологічну станцію Одеського національного університету. На станції вчені ОНУ досліджують гідробіології, екологію нашого краю, його флору і фауну, загадки морських глибин і навіть проводять гидролого-хімічні дослідження. Цієї станції вже більше ста років. "Свого часу, – згадують співробітники гідробіологічної станції, – тут проводили свої дослідження відомі вчені, що вивчали зоопланктон, іхтіопланктон, водорості, що ростуть на дні моря, і так звані зооводорослі, риб". Зараз на базі станції студенти-біологи займаються дослідницькою роботою, а сама вона внесена в список мережі біостанцій Чорного та Азовського морів, які здійснюють постійний моніторинг морського середовища та біоресурсів.

Платні купальні

Прогулянка по Трасі здоров'я завершується в Аркадії. Завдяки своєму зручному розташуванню, це був один з перших одеських курортів, який оформився до кінця XIX століття. У ті часи практично до всіх пляжів вели круті обриви і спуски, Аркадія ж має природний вихід до моря завдяки яру, частина якого зараз називається нової Аркадійської алеєю. "А головне – сюди могли під'їжджати карети і дамам не доводилося ламати каблучки. З часом тут з'явилися заклади громадського гуляння: різні кафе і купальні, тоді ж Аркадія стала улюбленим місцем відпочинку одеської публіки", – розповідає краєзнавець Олег Губар. До речі, купання в морі вже в ті часи було платним. За послуги першого класу, в які входили рушник і чашечка чаю, відпочиваючі платили 15-20 копійок, другого класу – всього 5 копійок, але задовольнятися припадало лише рушником.

Зараз Аркадія продовжує оновлюватися. Цього року після масштабної реконструкції було відкрито центральна алея, яка знайшла єдиний архітектурний стиль. Серед іншого на ній з'явилися унікальні арт-об'єкти, фонтани, висаджені пальми і сосни.