Люди виживають, як можуть. Фото: AFP
Після того як у листопаді минулого року закрився останній працюючий банк в Донецьку, перед жителями шахтарської столиці постало незвичайне питання: як прожити без готівки? Банківські термінали застигли купами марного заліза, магазини та супермаркети спішно закінчували обслуговування покупців за безготівковим розрахунком, а громадяни думали над ще однією проблемою, що виникла в їхньому житті.
До 21 січня ця проблема вирішувалася масовими виїздами донеччан в міста, підконтрольні українським властям, де працювали і банки, і термінали, і безготівковими оплати в магазинах. Однак після введення пропускного режиму і цей спосіб отримати замість віртуальних грошей цілком матеріальні купюри перестав працювати. Отримати перепустку для поїздки з метою зняти з картки чесно зароблену пенсію, виявилося практично нереально. Тому донеччанам довелося міцно задуматися і знайти хоч якісь виходи із ситуації.
Може, пропустять, а може, й ні
Найпростіший – таки отримати заповітний пропуск і виїхати зі стосом банківських карт рідних і друзів куди-небудь в Маріуполь або Красноармійськ. Таких щасливчиків небагато, але вони є. На руку донеччанам і збій бюрократичної машини, що оформляє пропуски, але сильно гальмує через брак сил, рук і розуміння того, в чому, власне, мета ідеї. Військові на блокпостах, махнувши рукою, просто можуть пропустити пасажирів на вільні землі тільки за довідками переселенців. Можуть і не пропустити.
"Нас пропустили за гроші – за 500 гривень з легкового авто, – розповіла Сегодня.ua донеччанка Ірина Ярошкевіч. – А подруга у мене їхала, так вона просто купила на блокпосту пропуск за тисячу гривень. Тепер ми всі їй віддаємо свої пластикові карти, вона їздить і знімає гроші".
Демократичні донецькі міняйли
Отримати готівку з картки можна і в самому Донецьку, але за це доведеться заплатити. Сервіс під умовною назвою "перевести в готівку за відсоток від суми" стартував у шахтарській столиці ще восени 2014 року, але вольниця з виїздами до українських терміналам відбирала шматок хліба у нових комерсантів, залом 10% від суми, що знімається. Свої клієнти у них, безумовно, були. Практично у всіх обмінних пунктах або в приміщеннях ювелірних магазинів можна знайти "десятипроцентного обготівковувача". Процедура переведення в готівку проста – це звичайнісінький інтернет-банкінг. Міняйло проводить операцію переказу грошей з картки на картку і після отримання всіх підтверджуючих повідомлень з банку видає прохачеві готівку за вирахуванням своєї десятини. Останнім часом відсоток за переведення в готівку знизився до 8%, а подекуди і до 5% з суми, є також міняйли, які встановлюють відсоток за зняття в залежності від суми.
"Ми знайшли телефон такої фірми по переведенні в готівку в соцмережах, здвонилися, приїхали. Офіс знаходиться на проспекті Ілліча. Ми стандартно перерахували з картки на їх карту суму, банк підтвердив – і мені віддали мої гроші. Я злегка побоювався: мало що, раптом гроші переведуть, а готівку не віддадуть? Все обійшлося, 5%, які я заплатив, були не більшими, ніж вартість поїздки в Україну і назад до терміналів", – поділився донеччанин Андрій Окушко.
Великі суми вивозити небезпечно
Деякі підприємці, які закрили свій бізнес в Донецьку, також виявилися у фінансовій пастці. Правда, в дещо іншій ситуації. Інкасувати готівку, що залишилися після закриття банків, виявилося просто нікому. Як розповіла нам донеччанка Анастасія Рябчик, з одним з таких підприємців співпрацює її фірма, яка займається наданням дизайнерських послуг.
"П'ять наших співробітників так і не змогли виїхати, а зарплату в Донецьку, ясна річ, не знімеш. Я не знаю, як наша компанія знайшла вихід на потрібну людину, але тепер мій роботодавець просто переводить гроші на його рахунок, а цей бізнесмен, в свою чергу, віддає нам готівкою. Йому це тільки на руку, адже вивезти велику суму просто небезпечно. Ось так і отримуємо зарплату. тільки коли-небудь цей кеш закінчиться, і тоді вже доведеться думати, як крутитися далі", – заглядає в майбутнє наша співрозмовниця.
Купи сертифікат на продукти!
У Донецьку майже не залишилося магазинів, що приймають до оплати пластикові банківські картки. Втім, деякі знайшли цілком оригінальний вихід. В одному з супермаркетів на околиці шахтарської столиці придумали продавати сертифікати для покупки продуктів. Оплата з карти, за послугу просять 5%. Після покупки сертифікату, наприклад, на 100 гривень, покупець набирає продуктів на цю суму, а все, що зверху, оплачує готівкою. Не бозна який вихід, але багато донеччан цим із задоволенням користуються. "Правда, алкоголь, сигарети і цукор за сертифікатом не відпускають. Ну звичайно шкода, що здача ще не повертається!" – З посмішкою говорить мешканка Будьонівського району Ангеліна Гончаренко.
"Це навіть не Придністров'я, це щось, що кипить зсередини"
Експерти-економісти, оцінюючи фінансову ситуацію на територіях Донбасу, непідконтрольних українській владі, можуть лише розвести руками: вона далека від нормальної, як, втім, і вся ситуація загалом. "Для того щоб територія існувала, вона повинна щось робити. Але для цього потрібні певні умови, яких зараз в тих місцях немає: правовий режим, банківська система, функціонування грошового ринку, нормальної інфраструктури, торгової логістики, – пояснив Сегодня.ua президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. – Спочатку цей регіон не був самодостатнім, він історично орієнтований на переважання важкої промисловості, добувної і т.п. Автономно регіон функціонувати не в змозі, потрібні ресурси, яких немає".
За словами Жаліло, мабуть, не знайти в історії подібних моментів, коли промислово та інтелектуально розвинений регіон потрапляв би в таку ситуацію. "Неконтрольовані території Донбасу – це навіть не Придністров'я, яке не обтяжене поганою екологією, соціалкою, старою промисловістю, яке живе на контрабанді, і це всіх влаштовує, – говорить експерт. – Це щосьтаке, що кипить зсередини, з яким ніхто не знає що робити. Створювати нову банківську систему на такому недогризку економіці при повній відсутності норм права – це нереально".