Одеситка Анжеліка Козенко, яка навчається на психолога, кинула роботу на круїзному лайнері і вирушила в подорож по Європі. Ми познайомилися з автостопщицею і дізналися про подробиці її вояжу.
За словами 22-річної дівчини, до того як пуститися у всі тяжкі по незвіданих європейських автострадах, вона п'ять місяців пропрацювала на судні, що курсує уздовж середземноморського узбережжя. До кінця контракту залишалося ще три місяці, але одеситка вирішила не чекати терміну і, зібравши валізи, буквально втекла з корабля в одному з портів Португалії. Долетівши до Києва, дівчина, потай від рідних вирішила поїхати автостопом у Париж — лише валізи переслала до Південної Пальміри, щоб подорожувати голіруч.
Анжела розповідає, що в Польщі її підвозили відомий музикант Бартек Бродзик і далекобійники. "Більшість з них — дуже милі, вони навіть передавали один одному по рації, де мене підібрати", — розповідає Анжеліка. І зізнається, що автостоп для самотньої дівчини небезпечний не тільки в плані пересування, але і ночівель — не кожна готова. Ночувати доводилося і в наметах на вулиці, і в готелях, і проситися на нічліг у місцевих жителів. А одного разу дівчина залишилася на три дні одна в двоповерховому особняку, власник якого поїхав і довірив мандрівниці своє житло.
У Парижі одеситку найбільше вразила не Ейфелева вежа, а стрибки через турнікет на закритих гілках у метро, там, де знаходиться вхід у катакомби. "За відчуттями це зрівняється із стрибком з парашута", — сміється співрозмовниця. У Франції дівчина зустрілася з друзями і вже в компанії бувалих мандрівників вирушила до Португалії, на острів Мадейра, де познайомилася з українським художником Олександром Гончаровим і піднялася на гору Піко де Арьєро, побувала на Канарських островах, зокрема на діючому острові Лансароте, де розташовується більше 300 вулканів. На іншому острові, Лас-Пальмас, Анжеліка потрапила на карнавал трансвеститів і фріків.
Зворотний шлях одеситки лежав через Німеччину, Австрію, Угорщину, Румунію і Молдову. В Австрії дівчину підвозила місцева радіоведуча. "Чорні губи, хрести всюди, шкіряні браслети і важкий рок. При цьому вона багато посміхалася і була дуже мила", — розповідає Анжеліка. Після цього автостопщиця стала пасажиром у панянки з рожевими волоссям і пірсингом. Виявилося, доброчинниця — фотограф-сноубордист, грає на гітарі, співає і подорожує. Останнім водієм Анжеліки і її друзів на батьківщині Моцарта став скелелаз — він відразу запросив компанію піднятися з ним в Альпи. А от у Румунії мандрівників здивувала страшна бідність, але при цьому відкриті і щирі люди — годують, поять, ще й грошей дають. "Там я заночувала в наметі біля замку графа Дракули — самого замку, що охороняється в Європі. Ми з друзями пробралися туди вночі через паркан, непомічений охороною, розташувалися на ночівлю. Біля замку не страшно, швидше, там казково-містична атмосфера", — розповідає автостопщиця. І додає, що в Молдові на питання про пам'ятки місцеві сказали, що у них найбільше кладовище. "Почувши це, ми вирішили їхати додому", — сміється Анжела.
За словами Анжеліки, ввічливі водії, які зустрічалися на її шляху, були на дорогих авто. "Всі водії дуже різні, на дорозі ніколи не знаєш, кого зустрінеш. Мені зустрічалися різні люди — від далекобійників до банкірів і мільйонерів. На дорозі трапляються і такі люди, як президенти, зірки кіно виявляються зовсім поруч, цілком імовірно, що в якийсь момент вони проїжджають повз нас на машині. Одного разу в Росії нас підвозила директор Московської філармонії", — розповіла мандрівниця. За її словами, швидше за все подорожувати автостопом з поляками. "Десять хвилин очікування в Польщі — занадто довго. Зазвичай не встигаєш підняти руку, як хтось вже гальмує. А на звістку про те, що ми українці, негайно чуються радісні вигуки. Не тільки поляки, але й австрійці дуже цікавляться Україною. "В Австрії поліцейські, дізнавшись, що я українка, почали відчайдушно розпитувати про нашу країну, а на прощання навіть зробили селфі. До речі, в Європі поліцейський — твій кращий друг і товариш", — зазначила Анжеліка.