У Москву, як розповіли донеччани, їхати майже добу, 23 години. Фото: Соцмережі
Для більшості жителів захоплених міст Донбасу після введення пропускної системи потрапити на підконтрольну територію власної країни стало складніше, ніж до сусідньої Росії. Москва, Ростов, Краснодар, Білгород, Воронеж, Сочі та інші – в будь-яке з цих міст з Донецька можна доїхати автобусом. Перевізники пропонують свої послуги для поїздок до Росії на кожному вуличному стовпі і в соцмережах – швидка дешева реклама.
Дивує, розповідають донеччани, розкид цін – наприклад, в Ростов можна доїхати і за 250 гривень, і за 350, і за 500, при цьому час стояння на кордоні ніяк не відбивається на ціні квитка. Втім, квитка не дадуть. Усім повинно бути ясно, що поїздка проходить на страх і ризик пасажира. Ніяких документальних свідчень, страховок і гарантій.
Далі – власне автобус. Не факт, що це буде комфортабельний сучасний бус з кондиціонерами і телевізором, хоча, кажуть, є і такі, їздять до Москви. Зазвичай це списані закордонні машини, де крісла завмерли в одному положенні навіки, а телевізор покритий річний пилом.
"Ми їхали в Ростов на колишньому шкільному автобусі. Судячи по наклейках і написах, він раніше возив школярів в Іспанії. Жодна ручка у крісла не працювала, в салоні постійно стояв запах дизпалива, вікна були брудними, до того ж водій запізнився, і ми чекали автобус ще годину після призначеного часу, – поділилася спогадами донеччанка Еліна Животенко. – Пару разів ми зупинялися на дорозі, водій щось ремонтував".
Виїжджаючи з Донецька, автобус збирає бажаючих виїхати і в інших містах – Макіївці, Харцизьку, Іловайську. Далі пасажирів чекає захоплююча пригода під назвою "Кордон".
Перетнути кордон з Росією можна в декількох місцях – на КПП "Успенка", "Маринівка", "Новоазовськ". Черги з автомобілів, автобусів і вантажівок будуть скрізь, тому проскочити по-швидкому не вийде. За кілька метрів до офіційного кордону – пост бойовиків, які збирають у пасажирів паспорти і заносять дані в свою базу. На цю процедуру може піти до години часу. Добре, якщо дозволять вийти з автобуса, і поруч буде туалет.
Українсько-російський кордон. Місце, де сповільнюються час і рухи прикордонників. Тут можна простояти до 12 годин. "Ми стояли більше шести годин в пункті пропуску "Куйбишево". Виходити з автобуса можна було раз на півгодини, щоб зайвий раз водієві не відкривати двері і не впускати вогкість і холод. До нас ніхто не поспішав підходити. Міграційні карти вже були заповнені, нам залишалося тільки знемагати від неробства, намагатися заснути або їсти захоплені із собою запаси їжі. Стюардеса автобуса сказала, що приїхати в Ростов до першої години ночі, як планувалося, не вийде. Ми приїхали туди о пів на п'яту ранку", – розповів донеччанин Юрій Алексєєнко.
За інформацією інших жителів Донецька, які перетинали кордон, російські прикордонники свої обов'язки, звичайно, виконують, але... не дуже жваво. На перевірку одного автобуса може піти до двох годин часу, що вже казати, якщо в черзі їх чотири-п'ять? "Ми бачили, як прикордонники стояли, довго-довго розмовляли між собою, сміялися, жартували, потім один не поспішаючи зайшов у наш автобус, подивився на нас і сказав ліниво "Ну, приготуйте паспорти". Все це було неквапливо, перевальцем, немов ми тут були непрохані гості", – поділився макіївчанин Юрій Чорний.
Поїздка назад, з Росії в Донецьк, приблизно така ж. Ті ж страшнуваті, на перший погляд, автобуси, ті ж повільні до сліз прикордонники. "У мене склалося відчуття, що в Донбас їздить більше людей, ніж із нього, – говорить Юрій Алексєєнко. – В автобусі з Краснодара крім звичайних місць були продані квитки на пластикові стільчики в проході і люди їхали 13 годин, сидячи на цих стільчиках без спинки і можливості витягнути ноги!"
У Москву, як розповіли донеччани, їхати майже добу, 23 години, в Ростов і Краснодар – 12-13 годин. Задоволення не з дешевих: так, з Донецька до Ростова проїзд коштує у різних перевізників від 250 до 500 гривень, а назад – 600 рублів. До слова, до Сімферополя через Ростовську область можна доїхати за 900 гривень – назад за 2500 рублів. Такі ж ціни і на поїздку в Москву.
"Ми ніколи точно не знаємо, коли приїдемо. Тому просимо людей не планувати, наприклад, пересадку на поїзд чи літак в цей день, – розповіла Сегодня.ua Олена, стюардеса одного з автобусів, що курсують між Донецьком і Російською Федерацією. – Маса факторів можуть затримати автобус в дорозі – поломка, погана дорога, настрій прикордонників, навіть п'яні пасажири (а їх чимало, повірте, їдуть туди і назад), які кожні п'ять хвилин просять зупинитися, тому що "ну дуже треба". Відмовити їм у поїздці ми не можемо – вони заплатили за поїздку, та й ми не літак, так що доводиться викручуватися"...