Одесит Володимир Каришев за два з половиною місяці проїхав 25 тисяч кілометрів по всій Європі і не витратив на дорогу ні копійки. "Сегодня" познайомилася з автостопником, коли він повернувся в рідні краї, і дізналася, що за всю свою пригодуа він витратив 300 євро – на їжу.
Мандрівник зізнається – його завжди вабила дорога. Вперше 23-річний Володимир спробував голосувати на трасі Одеса-Київ, коли йому виповнилося 18 років. "Мене завжди вабила дорога. У перший раз я добрався до Києва за вісім годин, а тепер доїжджаю за чотири", – говорить Володимир.
Надихнувшись вдалим досвідом, через кілька років одесит здійснив свою мрію – здійснив велику подорож по Європі до крайньої західної точки, мису Рока, побувавши в 11 країнах. Свою подорож Володимир почав на дорогах Польщі, звідти попрямував на Захід, відвідавши Німеччину, Італію, Австрію, Францію, Іспанію ...
Найкращий спосіб "стопити", за словами одесита, – підходити на заправки. При цьому необхідно знати базові фрази мовою тієї країни, куди їдеш: у Європі далеко не всі розуміють англійську мову.
З ПІСНЯМИ І ТРАВИЧКОЮ. Подорожуючи по Європі, Володимир помітив, що в Португалії дуже відкриті люди. "Не дивуйтеся, якщо водій почне співати в машині: там це норма, як і в Іспанії. Ще в Португалії я бачив водіїв, які палять марихуану за кермом – там це легально", – розповідає автостопщик. При цьому, додає, що найбільш ризикові водії – в Україні, Польщі, Словаччини, Чехії, Болгарії та на Балканах. А найбільш обережні – німці. "Це швидше пов'язано не з людьми, а з жорсткими правилами дорожнього руху, хоча швидкість на трасах тут не обмежена – мені доводилося їхати зі швидкістю більше 200 кілометрів на годину", – згадує співрозмовник.
Встиг покататися наш земляк і з організованою злочинною групою. "Я довго намагався з'ясувати, чим займаються ці хлопці на дорогій машині. Виявилося, переправляють людей з Марокко до Португалії. Вони всіляко обманюють поліцію: ховаються в непримітних бухтах, вивчають маршрути поліцейських, а людей перевозять в контейнерах і човнах з подвійним дном, куди битком набиваються нелегали. Перевізники звикли до катастроф і з легкістю кажуть, що втратили 100 чоловік або 200, особливо не засмучуючись, – адже бажаючих пробратися до Європи дуже багато", – розповідає одеський мандрівник. І додає, що потрапляв в попутку з афроамериканськими торговцями кокаїном і навіть з буддистським ченцем.
НА ДАХУ ЛУВРУ. За словами Володимира, в таких подорожах часом буває страшнувато. "Якщо не страшно – це не нормально. Але мені подобається невідомість", – зізнається співрозмовник. Він розповідає, як одного разу вночі в Парижі навіть пробрався в Лувр, де всюди встановлені датчики руху – ось де було страшно! На щастя мандрівника, йому вдалося пробратися непоміченим на дах галереї, з'їсти там торт і непоміченим повернутися на вулицю. Там же у Франції Володимир побував в таємничих катакомбах, а в Португалії бачив покинутий госпіталь в горах.
Одесит каже, що обходить стороною побиті туристичні місця і готелі, зупиняючись у місцевих жителів, користуючись мережею "каучсерфінг". Її члени безкоштовно надають один одному допомогу і нічліг під час подорожей. "Я жив в Іспанії на віллі мільйонера, ми з ним каталися по Мадриду на "Феррарі". Ще я жив у старій квартирі в центрі Лісабона, яка передається з покоління в покоління. З її господарем ми варили суп на даху. Головне – не просто шукати безкоштовне житло, а хотіти познайомитися з культурою, бути готовим ділитися самому, наприклад, європейцям цікаво спробувати наш борщ", – каже мандрівник.
А ось з водіями радить не говорити на спірні теми. "Політика і релігія – під забороною. Треба пам'ятати, що людина надає вам послугу, і мовчати, навіть якщо дуже хочеться висловитися", – попереджає Володимир. А на рахунок безпеки нагадує, що завжди треба думати головою, слухати свою інтуїцію і, якщо водій здається підозрілим, не сідати в авто.