Економічна блокада Донбасу, введена в листопаді минулого року, а потім і впровадження пропускної системи в січні – боляче вдарили по мирних жителях Сходу. Різке зубожіння всіх верств населення, а також тотальний дефіцит в магазинах і як наслідокціни, що злетіли до небес – перетворили багатющий регіон країни в один з найбільш бідних. Разом з тим на Донбасі впевнено став в колію новий вид бізнесу, який іноді жартома називають як фудтревел, просто кажучи – подорож за їжею. Щасливчики, а саме так називають сьогодні на Донбасі володарів перепусток, користуючись можливістю виїхати з окупованої території, повертаються назад, заповнюючи під зав'язку сумки або багажники своїх авто дешевими продуктами.
Картопля – 13 гривень за кілограм, буряк – 20 гривень, капуста – 17, яйця по 24 гривні за десяток, а вартість свинини або яловичини вже давно подолала психологічну позначку в 100 гривень. Мабуть, сьогодні найбільше донеччан дивують не так подвійні цінники (бойовики зобов'язали всі магазини вказувати друге ціну в російських рублях), скільки самі ціни. Чи то від безвиході, чи то в надії донеччани нерідко перепитують у продавців: "Це ціни в рублях?"
Фото: Соцмережі
"Я нещодавно за пропуском їздила в Новоселівку, – говорить донеччанка Алексндра. Ті, хто часто виїжджає з Донецька, порадили мені взяти сумку побільше і грошей. Назад я вже їхала навантажена, як верблюд. Там фрукти і овочі майже в два рази дешевші, цукор... Всього потроху набрала, а сумка вже непідйомна стала. На жаль, в руках багато не понесеш. Але по приїзду додому я так порахувала, що навіть разом з витратами на дорогу, заощадила майже 300 гривень!"
А от російські товари хоч і почали надходити на прилавки непідконтрольної території, але далеко не в тій кількості, щоб заповнити повністю всі магазини. Та й ціни, навіть у порівнянні з донецькими, кусаються. Наприклад, літр російського молока коштує більше 40 гривень, в той час як місцевий виробник відпускає його більш ніж удвічі дешевше, а на ринку можна і зовсім знайти по 12-14 гривень за літр. До того ж, бізнесмени скаржаться, що в Росії поки не поспішають налагоджувати торговий зв'язок із невизнаними республіками.
Фото: Соцмережі
"Фактично все зводиться до того, що Росія не визнала ні "ДНР" ні "ЛНР", відповідно всі печатки, папери та перереєстрації в тій же "податковій ДНР" – всього лише фільчині грамоти для Російської митниці, – розповідає приватний підприємець з Донецька Михайло Пархоменко -. Просто кажучи, якщо я хочу перевезти оптом продукцію з Росії, то їх митниця не дозволить перевищити квоту – потрібні папірці українські. Знаю договорняки є, і все-таки можна ввезти російську продукцію. Але, тоді хабарі бере кожен зустрічний чиновник, через це ціна товару, що ввозиться, може бути завищена в чотири рази".
Втім, за рік війни на Донбасі жителі регіону давно навчилися раціонально витрачати гроші. В окупованому місті кожна копійка на рахунку. Зараз багато донеччан вважають за краще проводити покупки не в магазині через дорогу, а за кілька десятків кілометрів від міста. Причина тому – завищені ціни на ринках і магазинах. Однак і з українського боку не можна возити занадто багато продукції.
"В принципі з української сторони проблем на ввезення немає, але, якщо для себе везеш. Трохи того, трохи того. – Мішок цукру, макаронів або там головку сиру, різні крупи, – розповідає донеччанин Віталій. -. Тут головне не нахабніти. Знаю, один так набрався – весь багажник і салон ззаду до стелі. Його "Жигулі" аж днищем терся. Так на українському блокпосту його зупинили і розгорнули. Хоча, звичайно на блокпостах особливо не чіпляються, просто кажу їм, що роблю закупівлі для себе -. і все. Вони, звичайно, розуміють, що до чого – але, зайвих питань не ставлять. Знають, яка тут ситуація Зате потім можна розпродати все привезене по знайомих – кожному те, що вони замовляли. Звичайно, доводиться ціну загинати, щоб окупилася поїздка, але, все одно деякі товари набагато дешевше, ніж місцеві в магазинах".
Фото: Соцмережі
На стареньких авто за схожою схемою возять не тільки спритні "щасливчики" з пропусками, а й підприємці. При цьому, за словами місцевих жителів, через те, що товари все-таки українські – дрібні магазини навіть роблять знижки тим, хто розплачується гривнями. "Я недавно дуже довго шукала фарбу для волосся – це зараз великий дефіцит у місті, – ділиться донеччанка Аліна Печерська. – Пощастило знайти в невеликому магазинчику неподалік від Центрального ринку. Ціна, звичайно, кусалася – 70 гривень за упаковку, хоча раніше вона коштувала не дорожче 40. Так, коли я почала цікавитися товаром, продавець відразу попередила, мовляв, якщо будете розплачуватися гривнями – віддамо за 55! Виявилося, що господарі кожен день виїжджають за товаром в Маріуполь, і їм невигідно, коли розплачуються в рублях. Адже в українських банках курс гривні і рубля далеко не один до 2, як встановили його в "ДНР". До речі, це не перший такий випадок. Подруга розповідала, що точно також їй зробили знижку в 40 гривень на упаковці підгузників!"