Лисичанськ, будинок у кварталі Жовтневої революції. Скріншот: "События"
Реанімація – таку назву носить перший спеціальний репортаж із серії , яку цього сезону " События недели" представили вашій увазі . Але це не фільм про медиків , хоча їх серед героїв матеріалу чимало.
Фільм про Донбас , який ми вже втратили і який варто спробувати повернути . Повернути не територію – з цим українська армія справляється . Повернути людей , а людям – їхні будинки, сьогодення і надію на майбутнє.
Автор спецрепортажу , наш колега Сергій Іванов – сам уродженець Донбасу , протягом багатьох днів об'їжджав недавно звільнені міста і селища . І намагався зрозуміти – чи можна вдихнути життя в знекровлений регіон.
Сім'я Олександра Юдіна прожила , в побудованому з любов'ю будинку , чотири роки. І в один з днів в їх затишне сімейне гніздечко прийшла біда . Від потрапляння снаряда почалася пожежа.
Перше попадання було в гараж , з якого вогонь поширився на весь будинок. Чоловік розповів , що стояв , як дитина , і не міг нічого зробити.
" Приїхали пожежники , сказали : "Ви не одні , води мало... моліться ". Ми молилися. Будинок догорав , а ми дивилися" , – розповідає господар будинку , від якого залишилися тільки стіни .
На наступний день сім'я виїхала . Коли повернулися подивитися , що залишилося від будинку, виявилося , що в одну з несучих стін потрапив ще один снаряд .
Держава пропонує гуртожиток , але з дорослим сином в гуртожитку , каже , важко. Ще чекають доньку з навчання.
" Кожна людина, яка будувала будинок , зрозуміє мене . Дім , це як дитина , в який ти вкладаєш душу , вибудовуєш , що не так , міняєш , все зробиш . А коли на твоїх очах це все відбувається – не знаю , які нерви треба мати " , – каже Олександр.
Не пощастило Лисичанської поліклініки №2 . Від будівлі , котру побудували в 1926 році, залишився зрешечений каркас без вікон і дверей – їх вибило вибуховою хвилею , а також сильно пошкоджений дах .
Завідувачка поліклініки Ольга Сліпець розповідає , що відновлювати руйнування будуть , от тільки коли – не знає. Чекають фінансування.
Під час артилерійського обстрілу місцеві жителі ховалися в підвалі , де розташована котельня поліклініки .
"Там до 65 осіб знаходилося. Кашу собі варили . Черниш наш ( місцевий пес , – авт . ) з ними лежав" , – каже завідувачка. Люди ховалися там чотири дні.
"Київ не встигає підраховувати кількість руйнувань в місцях проведення АТО , та й грошей на відновлення з кожним днем все більше. У нинішній економічній ситуації розраховувати на виділення великої суми з бюджету не можна і виникає питання – чи реально уряд оцінює масштаб руйнувань і кому доведеться відновлювати Донбас ? " – Задається питанням журналіст спецпроекту.
Фото: AFP
Бригади швидкої допомоги Лисичанська та Сєвєродонецька під час бойових дій перетворилися в єдиний організм. Саме вони взяли на свої плечі функції надання допомоги населенню .
Після звільнення Сєвєродонецька , а потім і Лисичанська , працювати легше не стало. З'явилися додаткові перепони у вигляді блокпостів , де проводять постійну перевірку навіть карет швидкої допомоги. Але це дрібниці порівняно з прихованими небезпеками .
"Дуже складно працювати , тому що коли ти під'їжджаєш , а людина лежить в траві і ти реально розумієш що він може бути заміновано або навколо нього може бути все заміновано – навіть підійти туди страшно. Багато людей , які отримали травми , але постраждали не тільки ті , хто потрапив під обстріл , у багатьох травми моральні " , – розповідає фельдшер швидкої допомоги Олена Агафонова .
Прості ж люди не можуть зрозуміти , хто і за що воює ? Очевидці розповідають , що в околицях неодноразово бачили розірвані вибухами останки людських тіл .
У Лисичанську під час боїв 22 липня найбільшу кількість руйнувань довелося на Пролетарський район, що знаходиться на околиці міста. Багато будинків пошкоджено або зруйновано.
Фото: АFP
Колишня місцева влада стверджує , що пошкодження сталися від вибуху побутового газу. Місцеві жителі таким висновком обурені.
Михайло Власов , секретар Лисичанської міської ради стверджує , що всі заяви зведуть до єдиного реєстру і відправлять на розгляд у Київ . За його словами, всього було близько 600 звернень.
Масштабні руйнування житлового фонду Лисичанська отримав не тільки приватний сектор. Багатоповерховий будинок №17 , в кварталі Жовтневої революції – візитна картка післявоєнного міста . Стан – аварійний. Понад сорок квартир – зруйновані. Води – немає , газу – теж , але в ньому продовжують жити люди.
" Тут у нас 18 квартир житлових у першому під'їзді вода це ж безпечно – воду можна провести людям . Нам здається роком кожен день " , – каже місцева жителька Надія .
" Тобі може віриться , а мені не віриться що хтось , щось дасть або допоможе , Надійка . Я все життя працювала на свою однокімнатну , щоб в старості забезпечувати сама себе , і за одну мить у мене це все забрали" , – в розпачі відзначає її сусідка .
В екстремальних умовах під час артилерійських обстрілів в Сєвєродонецьку доводилося працювати медикам місцевої підстанції швидкої допомоги. При необхідності спускалися в тісні підвали , які й не думали , що колись будуть використовувати як бомбосховище. Працювали спочатку без електрики . Пізніше доставили воду в достатній кількості і провели світло.
Зруйновані мости ускладнюють доставку хворих. Збільшується як кілометраж , так і час транспортування.
Місцеві жителі у відчаї вже практично втратили віру в те, що хтось, крім них буде відновлювати зруйновану інфраструктуру і вдома. А саме відновлення затягнеться на роки.
Лисичанськ був звільнений менше місяця тому. Цим можна почасти пояснити затянутость процесу відновлення . Заради чистоти експерименту журналісти вирішили відправиться в Слов'янськ , над яким український прапор розвивається вже півтора місяці . Увечері в місті і натяку не знайти , що ще недавно тут була війна.
А ось на Схід від Слов'янська в районі Семенівки перед знімальною групою постала інша , страшна картина . Тут кожен сантиметр прошитий осколками.
Фото: AFP
У самому ж Слов'янську оживає міський транспорт . Але є деякі труднощі – мародерство . Міські служби ремонтують тролейбусні лінії , а невідомі люди в нічний час ці ж лінії прибирають , і міським службам доводиться працювати заново.
Робота життєво необхідних об'єктів підтримувалася і під час бойових дій . Найбільше страждав енергетичний сектор і всі, хто від нього залежить. Наприклад , водний канал Сіверський Донець , що забезпечує водою більше трьох мільйонів чоловік.
Окремі його ділянки, що знаходилися в районах бойових дій , не відновлені досі . Пошкоджені в результаті обстрілів ділянку в Слов'янську навіть зараз працює не на повну потужність . А коли тут йшли бої , подача води повністю зупинялася двічі через розрив електропостачання . Відновлювати намагалися якомога швидше.
Після звільнення Слав'янськ 5 липня всі почали налагоджувати побут . Кинулися писати заяви до міськради про руйнування і з дня на день чекали від держави підмоги . Але до цих пір відновлення житлового сектора залишається справою виключно місцевих жителів.
Журналіст ділиться враженням , що виразне відчуття того , що " час зупинився " накриває , коли потрапляєш на територію обласної психіатричної лікарні на околиці Слов'янська. У містечку більше десяти корпусів , постраждав – кожен! Військові показують розмінували маршрут , а в будівлі радять не заходити .
"Уже після перших розривів хворих , тих кого не небезпечний , стали випускати. Більш буйних перевезли в інші лікувальні заклади", – розповідає охоронець .
Він каже , що тут був хороший персонал . Але вони пішли і після цього територію лікарні зайняли бойовики .
Охоронець також зазначив , що після того як місто покинули терористи в напівзруйнованих корпусах будівель сапери знаходили міни , розтяжки і багато іншого . А коли в лікарні з інспекцією приїжджав прем'єр – міністр Арсеній Яценюк , глава уряду зазначив , що ці будівлі відновленню не підлягають.
" Відновленню не підлягає ! " Може комусь хотілося б поставити такий діагноз всьому Донбасу . Але ця земля підлягає відновленню. Як важко поранена людина – вона потребує РЕАНІМАЦІЇ ! В вільному перекладі з грецької – необхідно знову вдихнути в Донбас душу , повернути в його міста і села життя . І вона повернеться. Якщо уцілілим в бійні дати віру в нормальне майбутнє в нормальній країні . Україна швидко і впевнено відновлює свою цілісність , відвойовуючи у терористів територію. Лише б не відкладала на потім , на " після перемоги " – турботу про своїх громадян . Їх теж потрібно відвоювати " , – міркує журналіст.