Ретровініл: українець зібрав унікальну колекцію платівок

13 лютого 2016, 13:24
Євген Розинський збирає індійську і афроамериканських музику і мріє записати альбом на старому синтезаторі

<p><span id="result_box" lang="uk"><span class="hps">Підбірка з</span> <span class="hps">2</span> <span class="hps">тисяч</span> <span class="hps">дисків</span><span>.</span> <span class="hps">Вініл</span> <span class="hps">з</span> <span class="hps">музи

Реклама

Одесит Євген Розинський, який компілює звуки на комп'ютері, зібрав вражаючу колекцію вінілових платівок – понад дві тисячі примірників.

"Сегодня" дізналася, що пристрасть до збирання з'явилася після занять музикою – з 14 років наш співрозмовник вчився у відомого звукорежисера. Зараз Жені – 31, він регулярно записує нову музику і крутить на різних майданчиках добірні музичні примірники у стилях фанк, диско, олдскул, кубано, соул і грув зі своєї колекції, зібраної на блошиних ринках колишнього Союзу. А один з його творів незабаром вийде на вініловій платівці в збірнику кращої української реггі-музики.

"У мене зібралося вже близько двох тисяч платівок. Всі вони куплені на блошиних ринках України. В основному це, звичайно, одеські Староконка і сходка в парку Шевченка. Дідусі, які продають там вініл, вже знають, що мені потрібно. Спочатку я купував джазові платівки, оцифровував з них маленькі звукові фрагменти і використовував в якості семплів для своїх треків в стилі хіп-хоп. Часто знаходив старі платівки хіп-хопу, фанку, регі, диско. Поступово почав і сам експериментувати в області діджеїнгу, став грати старі записи з вінілу. Зараз, напевно, залишаюся єдиним, хто грає ретровініл в Одесі. Хоча діджеєм себе ніколи не вважав", – розповідає Євген.

Найціннішими екземплярами своєї колекції одесит називає платівку Хербі Хенкока Future Shock 1983 року і "Диск належить Ананді Шанкара" (Ananda Shankar and his Music) 1976 року. Як каже збирач, це "найбільш карколомна" платівка в його колекції в стилі індійської електронної музики, куплена всього за один євро. Улюблені композиції колекціонера на цьому вінілі – Streets Of Calcutta і Dancing Drums.

А ось дебютний альбом Island Records британської реггі-групи Aswad 1976 року потрапив в колекцію одесита з Карибських островів. "Я придбав платівку у моряка, який ходив по Карибській затоці. Він познайомився з мером одного з маленьких Карибських островів, той запросив його в гості. Виявилося, що чиновник – теж великий фанат вінілу. В знак дружби він подарував одеському моряку кілька пластинок зі своєї колекції", – поділився з нами Євген.

Ообенно пишається одесит випуском Pop/Jazz компанії звукозапису "Балкантон" – це одна з найбільш рідкісних, дивних і екзотичних пластинок в колекції одесита. Ця збірка ще не зафіксована в реєстрі "Діскогс", а всіх аудіозаписів поки не зустрінеш в мережі. "Найбільше дивує звучання: у трьох композицій з цього збірника, виконаного болгарськими оркестрами, дуже яскравий фанковий звук", – пояснює збирач.

Є в добірці вінілу і радянська електронна музика – наприклад, платівка Едуарда Артем'єва "Картини-Настрої", що вийшла в 1984 році. "Едуард Артем'єв – улюблений композитор режисерів Андрія Тарковського і Андрія Кончаловського. Він використовував в своїх експериментах унікальний аналоговий синтезатор", – каже колекціонер. І додає, що його мікс радянської електронної музики навіть потрапив на сайт самого Едуарда Артем'єва.

До речі, пристрасть до ретрозвуку відбилася не тільки на вінілі – наш співрозмовник колекціонує ще й рідкісні радянські синтезатори. "Хотілося б на їх особливому звуці писати новий альбом. Для мене цінність колекціонування старих вінілових платівок або синтезаторів не в самому процесі збирання, а в збереженні якісних зразків музичної культури і живого аналогового звучання", – зізнається Євген.