Римма Філь
- Риммо, за якими основними напрямами ведеться робота гуманітарного штабу?
- У штабу 4 напрямки діяльності: евакуація мирних жителів із зони АТО, розселення і соціалізація цих людей, надання гуманітарної допомоги і адресна допомога. Варто зазначити, що штаб створено рішенням акціонера СКМ і засновника благодійного фонду Ріната Ахметова. Це продовження тієї величезної соціальної роботи, яку проводить фонд і всі підприємства групи СКМ. Тепер всі активи об'єдналися для того, щоб надавати допомогу всім тим, хто потрапив у біду. Ми вперше опинилися в ситуації війни і гуманітарної катастрофи, тому людям потрібно максимально допомогти впоратися з їхніми проблемами.
- Як можна звернутися за допомогою в штаб?
- У нас цілодобово працює телефон гарячої лінії 0 800 50 9001. Дзвінки на нього безкоштовні. У день отримуємо по 500 звернень. Також можна зв'язатися з нами по електронній пошті helpdonbass@fdu.org.ua. Крім того, разом з нами працює МНС та волонтери, які передають звернення в штаб від людей.
- Як відбувається евакуація? Чи користуєтеся зеленими коридорами, які обіцяла організувати в Донецьку і Луганську українська влада?
- У кожному конкретному випадку опрацьовуються різні операції з порятунку людей. Там, де АТО йде не так активно, ми організовуємо автобуси і вивозимо людей. Де бої йдуть повним ходом, біженців потрібно вивозити точково. Наприклад, минулого тижня ми вивозили людей під таким щільним вогнем, що вони чекали наш автобус, сидячи в підвалах біля зупинки. Як тільки транспорт під'їхав, люди повибігали з укриттів, сіли в автобус і під кулями виїжджали. Що стосується гуманітарного коридору – це все просто гарні слова. Немає у зоні АТО такої дороги, яку не обстрілюють. Їдемо і посадками, і полями, і як завгодно. Зараз, щоб добратися з Донецька в Костянтинівку, потрібно витратити 4 години (в мирний час – півтори години. – Авт.) Кожен виїзд – просто детективна історія.
- Чи є якісь домовленості з самопроголошеними республіками на сході країни, щоб вони припиняли обстріл хоча б на момент евакуації біженців?
- Кілька днів тому, наприклад, у регіоні була аварія на шахті. Шахтарів, які обгоріли, дивом вижили, вивозили на автобусі, який по дорозі обстріляли... На щастя, ніхто не постраждав. Але що пережили ці люди – навіть страшно уявити! Коли йдеться про збереження життів дітей, то треба домовлятися з усіма. Це довгі ланцюжки домовленостей. Але виходить далеко не завжди. Так, щоб вивезти дітей з дитячого будинку, ми вели переговори з ДНР упродовж 10 днів. За дітьми приїжджав автобус, а його не пускали. Але в підсумку все закінчилося благополучно. А два дні тому ми вивезли 26 дітей зі спецінтернату для малолітніх злочинців у Макіївці. Їх збиралися забирати служити в ДНР. По суті, в цьому інтернаті утримувалися злочинці, але їх вивозили навіть без міліцейського конвою, тому що діти так злякалися, що їх заберуть служити в ДНР, що їм не потрібен був конвой, і вони не збиралися нікуди тікати.
- А чи всі мирні жителі поспішають залишати свої будинки в містах і їхати в невідомість?
- Людей доводиться не просто переконувати, а змушувати покинути зону АТО. Тих же людей похилого віку в будинках престарілих потрібно було переконати виїхати. З Горлівки 172 людини з будинку престарілих були вивезені, залишилися ще 21, прикуті до ліжка... Вивезти їх не вдалося. Був ще випадок з дитячим будинком сімейного типу Ковальових. До них приїхали представники фонду і сказали, що у них півтори години на збори, автобус вже чекає. Вони лаялися, кричали і не розуміли, навіщо їхати з Донецька, сподівалися, що в місті все буде добре. А дуже багато не виїжджають без домашніх тварин. Люди беруть із собою клітки з папугами, хом'яками, котами... Коли кажуть біженцям забирати найцінніше, вони забирають документи і домашніх тварин. І ніхто вже не думає про шуби і діаманти.
- Держава допомагає вирішувати проблеми виїзду мирних громадян із зони бойових дій?
- Так, ми тісно співпрацюємо з МНС та місцевою владою. Спільно з управлінням у справах молоді фонд вивіз всіх вихованців дитячих будинків та будинків сімейного типу з Донецької області. Але найбільша проблема в тому, що в зоні АТО держава абсолютно не продумала систему евакуації тих людей, які перебувають на її утриманні. У цьому величезна трагедія. Так, ми чуємо, як жителям Донецька кажуть кидати все і їхати. Той, у кого є руки, ноги і робота – в стані це зробити. А вихованці дитячих будинків, мешканці будинків престарілих, пацієнти хоспісів, лікарень залишаються без світла, води та їжі, а лікарі, які сидять з ними поруч, не отримуючи зарплату... Як їм бути? Адже ці люди не в змозі самостійно виїхати. Наприклад, ми вивозили пацієнтів Торезького психоневрологічного центру. Люди там інваліди, практично всі неходячі. Тільки уявіть, наскільки важко проходила евакуація.
- Скільком біженцям ви вже допомогли виїхати? І як потім люди облаштовують своє життя?
- З початку АТО фонд вивіз із зони бойових дій близько 5 тис. осіб. З них понад 1,5 тис. знаходяться на базах, які належать підприємствам СКМ. Практично всі заклади відпочинку, які є у металургійних заводів, фабрик задіяні для вирішення проблем біженців. Вони знаходяться в Маріуполі, Святогірську та на узбережжі Азовського моря. На новому місці люди вчаться жити по-новому. Наприклад, на базах сільськогосподарського холдингу HarvEast в Святогірську люди переїхали і не захотіли жити просто так. Чоловіки організувалися в будівельну бригаду і стали заробляти гроші. Діти пішли пасти корів. Багато людей на базах вважають, що якщо їм допомогли, вони хочуть також чимось відплатити суспільству, бути корисними.
- А яка роль волонтерів у роботі гуманітарного штабу?
- Вони надають величезну допомогу. Ті волонтери, які працюють з нами, у звичайному житті найрізноманітніші люди. Серед них є відомі журналісти, які купили старі автомобілі і стали вивозити людей: старих і інвалідів. Є депутати, рафіновані (у недавньому мирному житті) дамочки і багато інших. Війна змінила людей. Слабкі стають сильними.
- Ви зачепили тему гуманітарної катастрофи на Донбасі. У цьому розрізі який в цілому обсяг гуманітарної допомоги мирним жителям?
- На сьогодні гуманітарну допомогу отримали близько 30 тис. осіб. Найбільше люди мають потребу в ліках і будматеріалах, оскільки зруйновано багато будинків. У Слов'янську, наприклад, ми роздавали жителям шифер, і вони самі робили ремонт у своїх будинках. Коли йшли активні бойові дії в Авдіївці, і там не було світла та води, в перервах між залпами вогню Авдіївський коксохімічний завод розвозив хліб. Також деякі міста були без води майже 60 днів, і ДТЕК (підприємство групи СКМ. – Авт.) своїми водовозами доставляв питну воду в міста. Крім того, закуповуються ліки в лікарні, генератори, щоб не робити операції при свічках, коли відключають світло. Це величезна гуманітарна допомога. Фінансує все це Рінат Ахметов. Як тільки в будинок Донбасу прийшла біда, Ахметов сказав, що не залишить земляків. І він своє слово тримає.