Сім'я заново відбудовує свій будинок після бомбардування. Фото: Фонд Рината Ахметова
"До війни" – так, без сором'язливих іносказань, говорить про своє минуле житель селища Карлівка Мар'їнського району Донецької області Сергій Бірілко. Для його сім'ї, яка в буквальному сенсі позбулася всього, існування розділилося на "до" і "після". І тільки підтримка інших людей допомагає не опускати руки.
На початку липня Карлівка опинилася під перехресним вогнем – Карлівське водосховище і фільтрувальна станція представляли собою важливе стратегічне значення для обох сторін конфлікту на Донбасі. Осколки мінометних залпів вже тоді не раз били по даху будинку, в якому мешкало подружжя Бірілко, їхні діти – п'яти і десяти років – і літні батьки.
"Ми сиділи в підвалі і молилися, щоб в будинок не потрапили, – згадує Сергій. – Від кожного пострілу тремтіли стіни. Найгірше обстріл переносили діти: наша п'ятирічна донька досі здригається при різких звуках і боїться чоловіків в зеленому одязі".
Довго так тривати не могло. Коли настало тимчасове затишшя, Бірілко залишили свій будинок, бігли і прорвалися в Донецьк до родичів. Безумовно, це і врятувало життя Сергія і його близьких: вже через кілька днів вони дізналися, що вдома більше немає – один друг дивився відеосюжет про Карлівці в Інтернеті і впізнав у безформною купі руїн знайоме і колись надійна будова.
Усвідомити цей факт спочатку було неможливо. Сім'я пережила справжній шок: просторий будинок з чотирма кімнатами був побудований сорок років тому; в ньому народилося і виросло не одне покоління. Справжній центр світобудови! Як уявити, що він зруйнований? Що повертатися тепер вже нікуди?..
Липень наближався до кінця, і ось Сергію Бірілко представився шанс повернутися в Карлівку і поглянути на все своїми очима. Перед чоловіком відкрилася картина, побачити яку нікому не побажаєш: потужний вибух при прямому влученні залишив від будівлі лише купи сміття та основи стін.
"Всередині будинку все згоріло – меблі, речі... У нас нічого не залишилося, ми адже бігли мало не в тапочках", – розповідає Сергій.
Для відновлення зруйнованого житла було потрібно чимало фінансів. Завдяки друзям і родичам вдалося вибудувати стіни і встановити крокви. Але, поки не почалися дощі, необхідно було терміново покрити дах (інакше від вологи міг зіпсуватися будівельний розчин). Тільки от грошей на це просто не було.
Тоді подружжя Бірілко і осінила думка звернутися за підтримкою до свого відомому земляку Ринату Ахметову. В Інтернеті вони знайшли адресу Фонду "Розвиток України" і відправили туди листа. Через деякий час їм передзвонили з Гуманітарної штабу "Допоможемо" при Фонді. Після чого почалося оформлення підтвердних документів, розрахунки, кошториси, пересилання фотографій з місця трагедії... В результаті, недавно сім'я отримала рятівну допомогу – 20 тисяч гривень.
"Відновити весь будинок до зими нереально, – каже Сергій. – Тому поспішаємо зробити хоча б дах – гроші вже надійшли на рахунок, і ми замовили покрівельні матеріали. Може бути, ще встигнемо вставити вікна. Хочу сказати величезне спасибі всім, хто нам допомагав!"
Життя у Карлівці сьогодні налагоджується – правда, кінця бойових дій поки не видно. Для сім'ї Бірілко ж зараз головне – відбудувати свій будинок. Подружжя сподівається, що нове житло минуть стороною нові біди і війни. Але це вже буде "після" ...