Фото: ГУНП у Харківській області
З початку літа в Харкові практично щодня невідомі "мінують" десятки будівель, піднімаючи на ноги поліцейських, рятувальників і медиків. Кожного разу співробітники оперативних служб евакуйовують людей і годинами оглядають приміщення в пошуках вибухівки.
Те, що відбувається вже, на жаль, починає входити в звичку, автори ж невдалих жартів, за заявами копів, перебувають в Росії. Тільки в п'ятницю, 6 липня, невідомі в черговий раз "замінували" 15 об'єктів в різних районах міста. До списку потрапили по п'ять бізнес-центрів, магазинів комп'ютерної техніки та фітнес-центрів. Співробітники поліції обстежили майже 33 тисячі квадратних метрів приміщень і прилеглої території, евакуювали півсотні людей, але вибухівку так і не виявили. "Сегодня" з'ясувала, як діють псевдоінформатори і як лжемінування впливають на роботу служб.
З початку 2018 року харківські правоохоронці зареєстрували 120 кримінальних проваджень за фактами завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, з них 102 – тільки в червні. Зловмисники помітно активізувалися останнім часом, адже за весь 2017 рік поліцейські зафіксували 28 подібних кримінальних проваджень, а в 2016-му – 52. Цього ж року перший літній місяць видався не на жарт спекотним: слідчо-оперативні групи, кінологічна служба, експерти-криміналісти та вибухотехніки майже кожного дня відпрацьовували подібні виклики.
Судячи з п'ятничних псевдомінувань, зловмисники не поспішають зупинятися. Не лякає їх навіть покарання, передбачене ст. 259 КК України, згідно з яким за завідомо неправдиві повідомлення про мінування можна провести за гратами від двох до шести років. Правоохоронці пояснюють це тим, що зараз дуже складно встановити особу інформатора.
"Почастішали випадки помилкових повідомлень, які здійснюються за допомогою електронних поштових скриньок. При цьому ці скриньки не закріплені ні за одним з акаунтів в соціальних мережах, через що їх практично неможливо відстежити в Мережі. Швидше за все, ці ящики створювалися з метою вчинення злочину – відправлення листа про мінування", – розповідають "Сегодня" у відділі комунікації облуправління Нацполіції.
Пошук ускладнюється ще й розташуванням лжемінеров, які імовірно знаходяться в РФ, мовляв, саме звідти влітку приходять листи харківським правоохоронцям. Так, у 2018 році лише трьом громадянам повідомили про підозру у вчиненні злочину даної категорії, в 2017-му – чотирьом, а в першому півріччі 2016 – сімом. Матеріали справ 2016 і 2017 років направлено до суду.
Причини. За словами копів, зловмисники найчастіше "мінують" установи та заклади через небажання вчитися і працювати, з корисливих мотивів, з мотивів національної, расової, релігійної ненависті або ворожнечі. Деякі "жартівники" хочуть просто похуліганити, помститися або самоствердитися. Якщо в деяких випадках "мінери" обирають об'єкти цілеспрямовано, то влітку це робили безсистемно.
"Беруть десь у Краснодарі харківський довідник, відкривають розділ "бізнес-центри" і беруть перші п'ять – ось і все", – пояснював раніше міністр МВС Арсен Аваков.
Витрати і наслідки. На кожне повідомлення про мінування виїжджають правоохоронці, рятувальники та медики. Псевдовиклики відволікають їх від основної роботи, а гроші платників податків, які йдуть на зарплату правоохоронців і співробітників служби надзвичайних ситуацій, витрачаються даремно.
"Коли надходить подібне повідомлення, ми відправляємо на об'єкт від одного до трьох автомобілів і до 15 чоловік особового складу, які мають чергувати там до з'ясувань обставин. Рятувальники відволікаються від основної роботи. У разі надзвичайної ситуації доводиться залучати підрозділи з інших районів, яким доводиться довше добиратися до місця НП, а це призводить до невиправданих людських жертв", – розповідає помічник начальника ГУ ДСНС в Харківській області Ігор Лупандін.
Нагадаємо, 6 липня харківські поліцейські перевіряли інформацію про мінування 15 об'єктів у місті..
Також раніше в Дніпропетровській області за неправдиве повідомлення про замінування будівлі поліції затримали чоловіка.