Сад Шевченка в Харкові: місце, де шукають любов і удачу

20 жовтня 2014, 03:46
На жаль, вікових рослин в саду Шевченка залишилося не так вже й багато

Символ харківського Євромайдану - 16-

У самому серці Харкова , між вулицями Сумською та Клочківською , зберігся раритетний сад Шевченка , закладений 210 років тому. Спочатку він більше був схожий на природний дубовий гай , але через якийсь час тут з'явилися шикарні клумби , алеї , а також унікальні фонтани і пам'ятники , які виконують бажання .

На жаль , вікових рослин в саду Шевченка залишилося не так вже й багато . У роки Великої Вітчизняної війни фашисти збиралися влаштувати тут пантеон німецької військової слави , для чого вирубали половину столітніх дубів . Проте їх планам не судилося збутися , і до цих пір харків'яни можуть відшукати дерева, які мінімум втричі старше їх самих.

М'яч бажань

Реклама

Паралельно вулиці Сумській, на Алеї спортивної слави, можна відшукати найспортивніший пам'ятник Харкова – бронзовий м'яч вагою в дві тонни. Ще півстоліття тому на цьому місці збиралися футбольні вболівальники, щоб обговорити ігри і плітки, через що старожили міста досі іменують місце "брехаловкою". Пам'ятник футбольному м'ячу з'явився тут 13 років тому після скандалу. Тоді в настільки символічному місці бізнесмени вирішили побудувати кафе, чому перешкодили обурені уболівальники, які й звернулися до чиновників. В результаті, в десяту річницю Дня незалежності, коли відбулося урочисте відкриття пам'ятника, в Харкові з'явилася нова традиція. Заслужений тренер України Олег Блохін залишив свій автограф на монументі, після чого той же зробили тисячі городян. З тих пір монумент регулярно відмивають від автографів, а футболісти приходять до м'яча, щоб загадати бажання. Кажуть, якщо це зробити напередодні матчу, команду чекає успіх.



У Кобзаря шукають любов і удачу

Реклама

Символ харківського Євромайдану – 16 – метровий пам'ятник Тарасові Шевченку , віднедавна прикрашений прапором України , – з'явився в саду майже 80 років тому. Тоді в Союзі організували конкурс на кращий проект фігури Кобзаря , в якому переміг скульптор Матвій Манізер . Щоб Шевченко , селяни , гайдамаки та інші персонажі вийшли максимально реалістичними , майстру позували актори театру " Березіль " . П'ять років тому бронзовий пам'ятник пофарбували в чорний колір : в місті якраз знімали фільм про Нобелівського лауреата Льва Ландау , і кіношники вирішили зробити монумент таким , яким він був у 1930 -ті . Втім , і цей пам'ятник , за словами старожилів , виконує бажання . Згідно з повір'ям , якщо потерти палець ноги вмираючого гайдамака , посміхнеться удача , а якщо чобіт робітника – здаси сесію на " відмінно". А той, хто відшукає в композиції колесо трактора , знайде любов .

Столітні дуби полонили Цвєтаєву

Реклама

Серед 15 тисяч дерев , що ростуть в саду Шевченка , є 20 дубів , яким більше 200 років. Відрізнити їх можна по товщині стовбура , а також попереджуючих про настільки поважний вік табличках і залізних огородженням , встановлених для збереження зелених велетнів . Ймовірно саджанці раритетних дерев тоді привезли до Харкова з Криму та Білої Церкви .

До слова , саме ці дуби свого часу полонили і надихнули Марину Цвєтаєву . Харківський краєзнавець Михайло Красиков , який був знайомий з сестрою поетеси Анастасією , розповів " Сегодня" , що вона часто згадувала їх поїздки на південь через Харків . Виявляється , з вокзалу сестри першим ділом їхали в тоді ще університетський сад , де під тінню старовинних дубів народився не один знаменитий твір Марини Цвєтаєвої.

Столітній міст — для зручності дружини

Багато неодноразово проходили по вузькому металевому мосту , перекинутого через яр біля зоопарку . Цікаво , що цей з вигляду непримітний місток сто років тому розташовувався біля пасажу між вулицею Клочківською та Університетською гіркою , а в сад Шевченка його перенесли вже після закінчення Великої Вітчизняної війни. Подейкують , що останній зробили для зручності дружини одного з партійних працівників . " Ім'я цього начальника історія замовчує , але його дружину звали Людмила . Щоб прийти в гості до матері , Люсі доводилося обходити сад , тому її чоловік постарався , щоб дружині було комфортно " , – каже краєзнавець Михайло Красиков . З тих пір столітній міст, який пережив бомбардування , в народі називають " Люсин місток " .

Ідею каскаду підглянув цар

У саду Шевченка знаходиться один з найкрасивіших фонтанів міста – Каскад , побудований майже 60 років тому. Історики вважають харківський фонтан "молодшим братом " пітерського каскаду , ідею якого привіз із Франції цар Петро I. Пізніше копія каскаду з'явилася в Харкові . Є легенда , що фонтан побудували як точний астрономічний об'єкт , і щороку 22 квітня, в день народження Володимира Леніна , сонце нібито сходить строго по осі каскаду , і можна спостерігати цікавий оптичний ефект. Втім , краєзнавці запевняють , що загадковий ефект – вигадка .

Зараз Каскад – не тільки улюблене місце закоханих , а й гірськолижна траса для екстремалів . Уже кілька років поспіль ступені фонтану накривають металевими пластинами , засипають снігом і проводять змагання зі сноубордингу .

В подорожі – на 50 -й паралелі

Дивлячись на опуклий бронзовий коло із зображенням земної кулі , харків'яни та гості першої столиці дізнаються , що знаходяться в найбільшому місті на 50 -й паралелі північної широти. Незвичайний пам'ятник з'явився в саду Шевченка чотири роки тому , і спочатку автори вказали невірну відстань від Харкова до Північного полюса : замість 4440 кілометрів написали 3933. Помилку швидко виправили , і незабаром це питання стало одним із завдань обласної олімпіади з географії , в якому школярі повинні були визначити правильну відстань від першої столиці до Північного полюса . Езотерики і нумерологи кажуть , якщо встати на пам'ятник і подумки перенестися в будь-яку точку світу , з часом мрія обов'язково збудеться .