Марії Петрівні – 84. Майже все життя живе в Баранівці. У 2006, згадує, у неї було майже півсотні сусідів. Зараз в гості заходять тільки дикі звірі, передає ТСН.ua.
У неї в господарстві три десятки курей. І 35 соток городу. Колись їх сама обробляла. Зараз, скаржиться, не вистачає сил. Переважно, клопочеться дочка. Медикаменти, пенсію, продукти – все привозить з міста.
У жінки в Глухові трикімнатна квартира і діти. Тут – немічна матір. Так і розривається між містом і селом. У місто бабуся їхати не хоче. Віджартовується – там немає печі.
Колись тут були і клуб, магазин і навіть школа. Зараз – порожнеча. Вулиці заросли кущами, покинуті будинки заплело диким виноградом. На кожному стовпі лелеки. І людей немає.
Марія Коняхіна хоч і відрізана від цивілізації, але в курсі всіх політичних новин. Старенький телевізор приймає з десяток каналів. Сьогодні у неї свято. В гості з Краматорська приїхала її колишня сусідка по дворищу. Ніна приїхала на кілька днів, підтримати подругу і згадати молодість, коли збиралися і співали всім селом.
Найбільше Марія Петрівна боїться, що село просто зникне з карти України. Тому вирішила залишатися тут до останнього – з псом Дозором і лелеками вартувати Баранівку від забуття.