Під Маріуполем і в околицях Донецького аеропорту побували ведучі новин "Сьогодні" Олена Кот і Ігор Пупков. Потрапили туди, де вкрай рідко бувають журналісти, і побачили, як люди сприймають режим тиші і на кого сподіваються, щоб настав мир.
Мета – побачити і почути людей, які залишилися і які виживають, відрізані від цивілізації. Як живуть в сірій зоні ті, хто став заручником руйнівної війни.
Опитне. Це селище навпроти Донецького аеропорту, за який йшли чи не найзапекліші бої з початку війни в Донбасі. Тут, на відміну, наприклад, від Широкиного, люди живуть. Вірніше – виживають. До війни тут жили вісімсот людей – зараз 36. Тут немає електрики, води, зв'язку, не приїжджають швидкі. Місцева мешканка Ганна отримала важке поранення в живіт і підборіддя, втратила два пальці. Але, незважаючи на пережитий жах, з рідного Опитного не виїхала. Єдине, про що просить, – повернути в селище електрику.
Вони живуть тут без світла шість років. Готують на вулиці, опалюють квартири буржуйками. Обстріли вщухли, але життя без елементарних речей, кажуть, все одно, – пекло.
Режим тиші триває два місяці і люди моляться, щоб перемир'я трималося, бо це – їхня єдина надія повернутися до нормального життя. Потрапити в селища, які розташовані на лінії вогню, журналістам не просто. "Сьогодні" це вдалося завдяки національній платформі примирення і єдності.
Широкине. Це крайня південна точка на лінії зіткнення. І там життя взагалі немає. Ходити треба дуже обережно і тільки під наглядом військових ООС. Територія вкрита снарядами і мінами. Крок вліво або вправо – ризик підірватися.
Місцевим сюди не можна. Звідси вони виїхали майже шість років тому і більше сюди не поверталися. Люди просять і благають чиновників, щоб вони припинили бюрократичні знущання, коли треба отримувати пенсії, соціальні виплати, будь-яку допомогу.
У Широкиному життя зупинилося, зруйновані будинки і гнітюча тиша. Це місце болю і втрачених надій. Але, якщо стихне зброя, життя сюди повернеться миттєво. І люди цього дуже чекають.